Начебто недостатньо плутанини між канадським Ванкувером і Ванкувером американським, що знаходиться від нього в п'ятистах кілометрах, так є ще й третій Ванкувер - величезний острів, який у хорошу погоду навіть можна побачити з міста Ванкувера… того, який канадський… ну ви зрозуміли…

На сьогоднішній момент Орегон, мабуть, мені здається найкрасивішим і найрізноманітнішим штатом Америки. Таке відчуття, що можна зустріти практично всі можливі ландшафти США.

Де в Америці глушити? Тінейджер нам скаже, що там, де немає вайфаю. Турист — де немає інших туристів, автомобіліст — де немає заправок, мандрівник — куди треба довго й важко діставатися. Для мене глуш — це місце, куди ніхто й не хоче добиратися, принаймні в цей час року.

Відень - не лише гарне місто, але й дуже зручне. Спробуємо розібратися, з яких елементів складається затишне міське середовище, як і для кого воно побудоване.

Розповім трохи про Ванкувер, місто в канадській Британській Колумбії, в якому мені пощастило прожити вже понад два роки.

Всі туристи, приїжджаючи до Нью-Йорка, юрмляться на Манхеттені. Я - не виняток, неважливо, де зупиняюся, більшу частину часу проводжу там. А де ж ще? Чи не в Бронксі ж? А ось тут вийшло навпаки, в Манхеттені я з'являлася набігами, а Бронкс облазила весь принаймні пристойну його частину Рівердейл. Чомусь вважається важливим згадати цю назву, коли розповідаєш про це нашим емігрантам. Тому що почувши слово "Бронкс", знаючі люди починають морщити ніс, а коли уточнюєш, що я маю на увазі Рівердейл, то вони кажуть, що це інша справа.

На північ від Ангкор Тхома в тіні джунглів причаївся від галасливих туристичних потоків масштабний храм Preah Khan, збудований наприкінці XII століття королем Джаяварманом VII, щоб вшанувати пам'ять свого батька. Галереями та двориками майже не відновленого, а лише очищеного від заростей храму неймовірно приємно прогулюватися, відчуваючи себе практично першовідкривачам.

Жителі невеликого аргентинського містечка Ушуая називають свою батьківщину Краєм землі. Інші схильні назвати цей населений пункт "Воротами Антарктиди". Візит в Ушуаю практично неминучий відразу в кількох випадках: якщо ви плануєте відвідати Крижаний континент Землі; якщо огинає Південну Америку на кораблі; якщо просто любите подорожі екзотичними місцями, адже Ушуая - найпівденніше місто нашої планети.

Восени їздили до Баварії до королівських замків Нойшванштайн та Хоеншвангау. У самі замки не заходили, кілька разів уже були всередині. Вирішили прогулятися горами, знайти нові місця для фото замків та навколо Альпійського озера пройти.

Гельсінкі – незвичайна столиця. Місто весь час на слуху: на його честь названо Московську Гельсінську групу, тут регулярно проводяться різні саміти та зустрічі, проходили Олімпійські ігри та Євробачення. Про існування Гельсінкі відомо всім, не гірше ніж про існування Риму, Парижа чи Нью-Йорка, але якщо Рим асоціюється з Колізеєм, Париж з Ейфелевою вежею, а Нью-Йорк зі статуєю Свободи, то Гельсінкі у звичайної людини не асоціюється ні з чим.

Відстань від Таллінна до Гельсінкі морем - всього 80 кілометрів. По суші виходить рівно вдесятеро далі, до того ж через кордон із Росією, яка не входить до Шенгену, тому цілком логічно, що 97% пасажиропотоку між двома столицями лягає на пороми.

Центр Гонконгу - зразок міста, що прагне вгору. Тут повно висотних будівель, що дерються вгору схилом Піка Вікторії. Але є й інший Гонконг, у якому майже немає хмарочосів. Місцями він навіть тихий, зелений і трохи пустельний. Сьогодні я розповім вам про нього.

Прилетівши в Гонконг рано вранці, я прогулявся його схилами, і тут же згадав що мене в ньому так приваблює. Давайте я вам розповім, за що я так люблю це місто. Якщо коротко, то за його тривимірність.

Я вже розповідав про Форест-Хіллс-Гарденс, але місце настільки прекрасне, що я готовий писати про нього хоч щомісяця. Насправді це один з небагатьох нью-йоркських районів, де я мріяв би жити. Тихі та затишні вулиці, паркування біля кожного будинку, гарна архітектура, вдале місце розташування. Для тих, хто чує про нього вперше, я рекомендую перейти на мій перший пост, де все докладно розписано. Решту ж запрошую насолодитися красою весняного Форест-Хіллс-Гарденс.

Волею доль занесло мене до Лондона. Ну, може не стільки доль, скільки авіапересадок на шляху до Індії. Між рейсами майже 12 годин, гріх не з'їздити до міста, прогулятись.