Саудівська Аравія, Сан-Томе і Принсіпі

Сан-Томе і Принсіпі

Усі країни ⁽²⁹⁹⁾ Є Єгипет ⁽¹⁾ І Індонезія ⁽⁸⁾ Індія ⁽⁵⁾ Іран ⁽¹⁾ Ісландія ⁽²⁾ Іспанія ⁽⁹⁾ Італія ⁽¹⁷⁾ А Абхазія ⁽²⁾ Австралія ⁽⁵⁾ Австрія ⁽⁴⁾ Азербайджан ⁽¹⁾ Албанія ⁽³⁾ Алжир ⁽¹⁾ Аргентина ⁽²⁾ Б Бангладеш ⁽¹⁾ Болгарія ⁽¹⁾ Болівія ⁽¹⁾ Бразилія ⁽³⁾ В В'єтнам ⁽²⁾ Вануату ⁽¹⁾ Вірменія ⁽¹⁾ Г Гонконг ⁽¹²⁾ Греція ⁽³⁾ Грузія ⁽¹⁾ Д Данія ⁽¹⁾ Домініканська республіка ⁽¹⁾ Е Естонія ⁽⁴⁾ З Західна Сахара ⁽¹⁾ Й Йорданія ⁽¹⁾ К Казахстан ⁽¹⁾ Камбоджа ⁽¹⁾ Канада ⁽¹⁶⁾ Китай ⁽²⁾ Куба ⁽²⁾ Л Лаос ⁽³⁾ М М'янма ⁽¹⁾ Мадейра ⁽¹⁾ Макао ⁽¹⁾ Малайзія ⁽²⁾ Мальдіви ⁽¹⁾ Мексика ⁽³⁾ Монако ⁽¹⁾ Монголія ⁽¹⁾ Н Норвегія ⁽¹²⁾ Нідерланди ⁽⁴⁾ Німеччина ⁽¹⁵⁾ О Об'єднане Королівство ⁽¹⁰⁾ Об'єднані Арабські Емірати ⁽²⁾ Острів Херд і Макдональд ⁽¹⁾ П Панама ⁽¹⁾ Польща ⁽⁶⁾ Португалія ⁽⁶⁾ Піткерн ⁽⁶⁾ С Самоа ⁽²⁾ Сан-Томе і Принсіпі ⁽¹⁾ Сейшельські острови ⁽¹⁾ Словенія ⁽¹⁾ Сполучені Штати ⁽⁵⁵⁾ Сінгапур ⁽³⁾ Т Таїланд ⁽³⁾ Туреччина ⁽²⁾ У Угорщина ⁽⁴⁾ Україна ⁽⁸⁾ Ф Фолклендські острови ⁽¹⁾ Франція ⁽⁹⁾ Філіппіни ⁽²⁾ Фінляндія ⁽²⁾ Ч Чехія ⁽³⁾ Чорногорія ⁽¹⁾ Ш Швейцарія ⁽³⁾ Швеція ⁽⁴⁾

Саудівська Аравія

Саудівська Аравія
Саудівська Аравія - це єдина країна у світі, яка називається на ім'я династії, яка їй керує. Сімейство Саудів править країною аж із 1744 року.
Саудівська Аравія сьогодні та Саудівська Аравія три роки тому – це різні країни. Принц Мухаммед Бін Салман, який прийшов до влади, вирішив, що настав час змінюватися і провів купу реформ. Раніше сюди було дуже складно отримати візу, а сьогодні простіше простого – платиш мито та за пару хвилин отримуєш по інтернету е-візу.
Жінки працюють, водять авто і навіть можуть поодинці їздити таксі. Релігійна поліція дуже обмежена у повноваженнях і вже більше не лютує – я їх взагалі жодного разу не бачив за весь час перебування.
Словом, тут тепер лібералізм на всі поля. Решта світу цьому дуже радий, тому що Саудити зменшили закордонне фінансування мечетей, шкіл і різного роду літератури ваххабітського штибу.
Справа в тому, що перше королівство утворилося після того, як правитель міста Ад-Дірійя Мухаммад ібн Сауд і ісламський проповідник Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб уклали союз: Сауд давав захист ідеям Ваххаба, а той мав його славити і проводити ідеологічну обробку населення. Ці дві династії досі правлять королівством.
Так виходить, що хоч Саудівська Аравія і засуджує теракти та екстремізм, але як правило всі радикали - це саме ваххабіти. Що таке ваххабізм і як він пов'язаний з радикальною ідеологією - це питання дискусійне і не таке однозначне, як може здатися на перший погляд, але мені згадується анекдот: "афганські вчені спантеличені: щоб вони не робили - в результаті завжди виходить героїн". Тож напевно є якийсь зв'язок, а ліберальні реформи дають надію на те, що радикалізму поменшає.
Ер-Ріяд чимось нагадує Лос Анджелес - такий самий величезний і такий самий незручний для пішоходів.

Скрізь видно закриті станції метро. Його так і не добудували, хоч обіцяли відкриття рік тому.

В наявності є зупинки автобусів, але ніякого розкладу і маршрутної карти природно немає. Як тут ходить автобус можна лише ворожити.

Місто умовно поділяється на північ та південь. На півдні знаходиться історична частина і, зокрема, фортеця, з якої почалося будівництво міста. Усередині непоганий краєзнавчий музей та багато старих чорно-білих фотографій.

Тут ще можна пересуватися на своїх двох, але срач навколо моторошний - фактично весь район відданий заробітчанам з Пакистану, Індії та Філіппін.

Це прямо окремий архітектурний стиль - арабський бруталізм:

1, 2, 3, 4, 5

Йотель

Водонапірна вежа.

Площа Аль-Сафаа, в народі - «Chop-Chop square». Тут відбуваються публічні страти, де засудженим відрубують голови. Посередині площі навіть є стік для крові.

А поряд розташувалася хіпстерська кафешка з чудовим видом на площу - "баріста, мені будь ласка Iced Latte, дивитимуся на страту".

Якщо чесно, я не впевнений, що тут досі відбуваються публічні страти. Все-таки країна взяла курс на лібералізацію.
Північ міста - сучасна, чистіша, але дуже нудна. Оку зачепитися нема за що, а в багатьох місцях просто фізично не пройти пішки.
Дивитися тут зовсім нічого, хіба що можна забратися на башту-відкривачку і подивитися на місто зверху.

З Ер-Ріяда можна з'їздити подивитися Edge Of The World – дуже гарне місце.
На жаль визначна пам'ятка відкрита лише три дні на тиждень (з п'ятниці по неділю), та й цінник на її відвідування кінський. Я вирішив з'їздити у т.зв. Second Edge - теж яскраве місце, хоча і не таке прекрасне.
Ми їхали і я довкола бачив лише пустелю. А мені мій гід розповів, що тут дуже дорога земля, яка зараз активно скуповується під готелі та дачі.

У цей день як на зло була піщана буря, тож видимість була поганою.
Місце призначення:

По дорозі в Джідду вперше побачив паломників. Джідда - це головний хаб на шляху до Мекки.

В аеропорту Джідди стоїть величезний циліндричний акваріум.

З аквалангістом.

Джідда - одне з найкрасивіших і самобутніх міст Близького Сходу. Дивно як це працює: варто лише прикріпити дерев'яну ліпнину на вікна і стало дуже красиво. А так було б звичайне арабське місто.

Навіть сучасна будівля декорована у цьому стилі.

Продавець фініків

Дуже красиво. Заради Джидди однозначно варто відвідати Саудівську Аравію.
А тепер прямуємо на північ країни до міста Аль-Ула. Сам собою містечко убогий і непримітний, але в околицях знаходиться стародавнє місто Хегра.
Хегра була другою столицею, збудованою набатейцями. Першою, як не складно здогадатися, була Петра.
До речі, тут я зловив температурний максимум за цю поїздку – 42 градуси у пустелі.

10/06/2024

Німеччина