Штаде та Букстехуде – одні з тих міст, куди можна приїхати один-два рази на теплу погоду. Погуляти, випити-закусити чимось смачним та місцевим та поїхати назад.
Так вийшло, що на проникнення в життя цього гірського суматранського містечка у нас було дуже мало часу. Переслідувані негодою і пронизливим крижаним вітром, ми пробули в Берастагах лише трохи більше доби.
Біркаш – невелике село на краю пустелі Сахари, де знаходиться найбільший верблюжий ринок у всій північній Африці. Тут продають верблюдів, пригнаних із Судану, Ефіопії, з усього Єгипту, а іноді й з більш далеких країн на кшталт Сомалі.
З Гонконгу вирушили до столиці Філіппін – Манілу. Там зупинилися в клоповнику, найближчому до аеропорту, бо прилетіли пізно вночі, а летіти далі треба було рано-вранці, поспали кілька годин у підсумку.
Місто Лугано – найбільше місто у найпівденнішому італійськомовному кантоні Тичино. Місто розташоване на берегах однойменного мальовничого озера Лугано.
Розмірковуючи про нові американські маршрути і штудуючи архіви, я натрапив на багато не викладених раніше фотографій. Тим часом, про Патагонію в мене залишилися дуже яскраві враження.
У поїздку ми їздили з нашими друзями, для яких це було весільною подорожжю, та й нас вони взяли у навантаження. Подорож як завжди повністю організовувалося самостійно. Як місце відпочинку були обрані Канарські острови, бажання молодята, ми особливо не сперечалися. Але про все по черзі.
Якщо прохолодним гірським вітерцем вас колись занесе до Сванетії, а точніше до її столиці Местію, то не треба розгублено озиратися, стоячи на її центральній площі, і не знаючи, в якому напрямку знаходиться знаменита кавказька гостинність.
Вираз обличчя чоловіка, який виходить із пошти з пакетами, можна зрозуміти. Це пошта на острові Піткерн у південній частині Тихого Океану. Вона доставляє кореспонденцію лише чотири рази на рік.
Щоб бути важкодоступним, у XXI столітті населеному острову недостатньо бути віддаленим від материків чи інших островів: ключова вимога, звісно, відсутність аеродрому.
До Бромо їхали весь день через суцільне село - найгустонаселеніший острів у світі (це я про Яву). Просиділи біля вулкана, що вивергається, дві доби і, вкриті щільним шаром попелу, чергового ранку знову сіли в маршрутку і поїхали на наступний вулкан - Кава Іджен.
