Мексика. Навіть сама назва звучить заворожливо. Стародавні Майа та Ацтеки, мексиканські бандити в сомбреро з кольтом за поясом, що потягують текілу в брудній таверні… Давненько мені хотілося погостювати в цьому епічному краю. Та й випадок підвернувся потрібний – кубинська віза закінчилася, потрібно було виїхати на кілька днів і повернутися назад. Отже, мої 6 мексиканських днів у колі російської гідської тусовки.

Столиця Мексики місто Мехіко - одне із найбільш населених у світі. Нині у ньому проживає близько 9 млн.чол. у юридичних межах міста та понад 21 млн. – у межах міської агломерації (9-е місце у світі). Побудований він на місці ацтекського Теночтітлана, який свого часу теж був одним з найбільших міст (до 500 тис. жителів, як вважають). Але від того часу мало що залишилося. Сучасний Мехіко – поєднання іспанської колоніальної архітектури, стилю ар-деко, скляних хмарочосів та численних бідних кварталів на околицях.

Напевно, перші асоціації, які виникають про згадку про Мексику, – це текіла, сомбреро та піраміди. А якщо запитати про найвідомішу мексиканську піраміду, то багато хто відразу згадає про Чичен-Іцу. Ось чому? Адже до піраміди – храму Кукулькана у колишньому стародавньому місті Чичен-Іца складно підібрати багато прикметників, додавши слово «найбільше». Ця піраміда не найвища, не найкрасивіша (на мій погляд), не найдавніша на території Мексики. Можливо, вона сама символічна (відразу згадуємо про 365 ступенів!) і вже точно «розкручена».