Напевно, перші асоціації, які виникають про згадку про Мексику, – це текіла, сомбреро та піраміди. А якщо запитати про найвідомішу мексиканську піраміду, то багато хто відразу згадає про Чичен-Іцу. Ось чому? Адже до піраміди – храму Кукулькана у колишньому стародавньому місті Чичен-Іца складно підібрати багато прикметників, додавши слово «найбільше». Ця піраміда не найвища, не найкрасивіша (на мій погляд), не найдавніша на території Мексики. Можливо, вона сама символічна (відразу згадуємо про 365 ступенів!) і вже точно «розкручена».
Знайти фотографії Чичен-Іци і прочитати про неї в інтернеті не складає жодних труднощів. Тому тут ми підемо іншим шляхом. Колись усі будівлі стародавнього міста майя були багато декоровані. Зараз від цієї краси залишилося мало, але те, що збереглося, ми пропонуємо подивитися. Звісно, без спільних планів теж не обійтись.
Храм Кукулькана відомий тим, що дослідники нарахували на цій піраміді 364 ступені (плюс верхня платформа) та побачили ефект «Пернатого змія» під час весняного та осіннього рівнодення. Ці та ще деякі інші цифри надали піраміді символічності, а Чичен-Іце – чималий прибуток від туристів. Говорять, що раніше можна було підніматися нагору, до храму, де в давнину проводили криваві ритуали. Зараз не лише заборонено, а й (про всяк випадок!) обгороджено. Деталі не розглянеш.
Ось де можна помилуватися деталями, то це на Великому полі для гри в м'яч.
Гравці були безперечно людьми видатними, тому що правила наказували грати каучуковим м'ячем і закидати цей м'яч у кільце за допомогою різних частин тіла, окрім рук. Висота, на якій розташоване кільце, близько 6 метрів. Це і породило легенду про атлантів у деяких особливо допитливих умах.
Єдине, що мене особисто обурює, це винагорода переможців. Спочатку ту команду, яка перемогла, приносили в жертву у «польовому» храмі. Щоправда потім справедливість перемогла, зберігши генофонд і заклавши основи мотивації.
Ритуальні сцени дуже докладно зобразили на бічних частинах платформи. Придивіться, бачите, перед м'ячем, у якому зображено череп, стоїть на одному коліні людина без голови. А кров, що плескає, зображена у вигляді змій.
А це продовження тієї ж кривавої сцени.
І ще у них у всіх палички у носі.
На одній із стін, що обгороджують поле для гри в м'яч, є Верхній храм ягуара, призначений швидше за все для того, щоб звідти могли стежити за грою жерці та знатні люди.
Прикрашає його рельєф із ягуарами.
Є ще Нижній храм ягуарів та орлів.
Схоже, вони пожирають людські серця.
Храм черепів – це платформа, на якій викладали черепи ворогів та принесених у жертву. Оформлення відповідне.
Храм воїнів отримав назву тому, що перед ним розташовані рядами колони із зображенням тольтекських воїнів.
Храм розташовувався нагорі піраміди та колони, які можна зараз там побачити, підтримували дах храму. Там же видно «Чак-Моол» - напівлежача людина зі «стравою» на животі. Мабуть, на цю страву жерці клали свіжовирізане людське серце для жертвопринесення. Зараз цього «чоловічка» можна побачити в сувенірних магазинах, настільки він став популярним.
На фотографії, зробленій в Антропологічному музеї в Мехіко, його можна розглянути краще.
Поруч із Храмом воїнів розташована група «тисячі колон». Вважається, що ці колони підтримували дах, під яким розташовувався ринок. Колони в основному круглі і без рельєфу.
Десятиметрова піраміда зветься «Могила Верховного жерця» тому, що на її вершині було виявлено 7 надгробків. З деталей лише мовчаті змії.
Обсерваторію в Чичен-Іці називають просто «Караколь» - равлик. Якщо придивитися до бані, можна побачити залишки колишнього декорування і тут.
Церква зберегла свій чудовий орнамент. Хоча церквою ця будівля, звісно, не є. Воно отримало свою назву через те, що примикає до Храму монахинь чи Монастиря.
Монастир – це теж тільки назва, яку іспанці дали цьому храмовому комплексу через якісь асоціації.
Можливо тому, що над входом побачили зображення божества.
«Будинок оленя» зберіг орнамент лише на верхній частині стіни.
На території міста Чічен-Іца розташований сенот. Це природний «резервуар» із прісною водою. Ось про це говорять, що туди скидали тіла жертв.
Але переважно сеноти були джерелами чистої прісної води. Зараз це радість для туристів у спекотний день.
І, звичайно, не можна обійтися без фотографій тих, без кого немислимо жодне туристичне місце.
