Один з найкрасивіших пляжів, що ми зустріли, мандруючи Гоа на орендованому моторолері, виявився Paradise Beach. Власне, до Гоа він не має відношення, оскільки знаходиться північніше, в сусідньому штаті Махараштра (Maharashtra).
Невелике приморське містечко із населенням 18 600 осіб. Типове курортне місце місцевого населення. Іноземців тут зовсім мало. До речі, навіть Вікіпедія мовчить про це місце. Найнезвичайніше тут це мечеть оригінальної конструкції
Думала, з якого з них розпочати свою розповідь, вирішила – з китайської. Взагалі, спочатку на травневі свята ми планували поїздку до Китаю, але мало не в останній момент змінили своє рішення, чому я дуже рада.
У нашій італійській подорожі була запланована Верона. Чесно кажучи, я думала, що вона буде ніби перевалочною базою в поїздках до озера Гарда, а може, й у Мілан. А виявилося, що це місто мені залізе в душу серйозно та надовго. Ось так.
Що ми знаємо про Генуї? Перше, що спадає на думку - портове місто в Італії (до речі, з дуже значним портом). Що знаходиться він у області Лігурія, на півночі країни. Мілан недалеко, знов-таки. Також відомо, що у Генуї один із найбільших історичних центрів у Європі.
А ось і селище Якірне, воно ж - Анкорідж, воно ж - не столиця Аляски. Столиця Аляски - Джуно, місто в яке не ведуть дороги і в 6 разів менше від Анкоріджа!
Дороги із Доусон-Сіті немає. У буквальному значенні слова. Ви впираєтеся в річку. Але! Є невеликий кораблик, який періодично перетинає річку з автомобілями, пасажирами, а тепер - і з Індіаном, на борту. Все про всі 15 хвилин і можна продовжити свій шлях у бік американського штату Аляска.
Dawson City! Наближаючись до джерела багатства багатьох і багатьох, але й джерела багатьох і багатьох лих та нещасть, розумієш, яка праця та завзятість лягли в основу добробуту тих небагатьох щасливчиків.
Далі мій шлях лежить у Доусон-Сіті – столицю золотодобування Клондайка, саме тут на річці Клондайк і знайшли золото у 1876 році. Перші старателі привезли золота на 700 000 $, що на ті часи було фантастичним багатством!
Все далі заглиблююсь у північні території. Юкон. Північ – скрізь. Різноманітна, але хирлява, в порівнянні з нашою, рослинність (ялинки тонкі, трава низька) Комари намагаються зняти з мене шолом, варто тільки зупинитися для споглядання краси оточуючих. Особи великі та наполегливі.
У кафе - прикол ) Або, навпаки, сумно (( Поел, рахунок принесли, написано багато. Сума відрізняється від передбачуваного по меню на 7 доларів ( Запитую?! Відповідають - не прокотило...).
Кількість заправок, вірніше, їх відсутність, наводить на сумні думки про інфраструктуру Канади ... два пробіги по 157 км і 244! злегка змусили напружитися. Але навколо багато марин з катерами, думаю там і заправитися можна, та й рух досить інтенсивний, а от населених пунктів небагато.
Перші враження по Канаді - дороги кращі, організація руху в багатомільйонному Торонто фантастична, їжа схожа на американців, люди худші, загалом, дівчата симпатичніші, все дорожчі, поліції менше (імхо, порівняно зі США).