Десь на задвірках київського лівобережжя загубився унікальний автобусний парк №7 – найбільше автотранспортне підприємство лівого берега. 40 років тому наші предки спробували впровадити в ньому найпрогресивніші рішення, які були тоді доступні в колишньому Союзі. Нині ж він перебуває на межі вимирання. Родзинкою парку є незвичайна крита стоянка, що нагадує будівлю цирку, де колись ночували сотні автобусів. Нині будівля перебуває в аварійному стані і незабаром її можуть розібрати.
Якщо подивитися на територію АП №7 через Гугло-карти, то в очі відразу впадає велика кругла будівля з прибудовою більш традиційної прямокутної форми. Це і є головною фішкою парку.
1. Але про все по порядку. Автобусний парк знаходиться за адресою вул. Бориспільська, 15. Із будівель парку обиватель добре може розглянути хіба що 9-поверховий адміністративний корпус, решта практично повністю прихована за парканом.
2. Прохідна:
3. На будівлі збереглися тематичні барельєфи з емблемами радянських заводів автомобільної промисловості, а також фігурками машин та людей:
4.
5. Усередині будівлі навпроти входу розташувався ще один барельєф, на якому можна ідентифікувати деякі міста БРСР і не тільки. Цей барельєф символізує напрямки, які обслуговував парк.
6. Ну а парк раніше буквально обслуговував всю Україну. Підприємство виникло 1973 р. У ньому розміщувалося до 5 колон, включаючи міжміську і навіть міжнародну. Нині ж залишилися лише міські рейси. Для міжміських перевезень є кілька сучасних ЛАЗів, які виконують нерегулярні перевезення пасажирів.
7. На вигляд цілком звичайний автопарк. Колись він був наповнений Ікарусами, а тепер переважно Богданами та МАЗами.
8. Стрункі та не дуже ряди жовтеньких машинок:
9.
10. МАЗ-105 та автоматичне миття, яке давно вже не працює. Машини зараз просто миють водою із шлангів.
11. Ремонтні канави, де машини проходили та продовжують проходити огляди та обслуговування:
12. Малярний цех:
13.
14. Вмираючі Вольво, які ще зовсім недавно бігали вулицями міста. За бажання їх можна було б змусити бігати й надалі – стан машин дозволяв. Хоча цим машинам понад 30 років, за відгуками працівників парку вони виявилися набагато надійнішими за вітчизняні.
15. Скелет Вольво. Старі автобуси поступово розбирають на вторинній сировині:
16. "Ховали Вольво - порвали два баяни".
17. На території автопарку зустрічаються всякі раритетні аксесуари:
18. Сарай із дверних стулок Ікарусів:
19. Є у парку і своя пожежна дружина.
20. Взагалі, по оснащенню парк колись був попереду всієї планети: тут навіть був свій цех для виробництва скла під Ікаруси. Нині ж парк добре характеризує загальний стан Київпастрансу.
21. Ну а ми нарешті дійшли до критої стоянки, де колись ночували автобуси.
22. Будівля має круглу форму і була прозвана "цирком" або "барабаном".
23. Те, що здається металевими жалюзі або металопрофілем, насправді скляні трубки, через які потрапляє всередину сонячне світло.
24. "Цирк" разом з розташованим поруч мийкою та ремонтними цехами має численні в'їзди, які дозволяють максимально зручно маневрувати між ключовими об'єктами парку.
25. Заглянемо ж нарешті всередину.
26. Тільки тут повністю відкривається весь масштаб та унікальність об'єкта:
27. Діаметр "цирку" – понад 160 м. Стоянка могла вмістити близько 300 автобусів.
28. Немов величезний гриб на бетонній ніжці:
29. Споруда має унікальну конструкцію: між стінами "цирку" та центральною вежею-опорою натягнуто 186 тросів, на яких закріплені бетонні плити купола.
30. Таким чином, було отримано величезний вільний простір площею близько 20 тис. кв. метрів з однією єдиною опорою по центру.
31. Завдяки цьому забезпечувалася повна свобода маневрування автобусів, а також можливість вибору зручної схеми розміщення автобусів. Крита стоянка, поєднана з миттям та ремонтними цехами, дозволяла спростити та скоротити час на обслуговування автобусів, а також на підготовку до видачі на лінію.
32. Завдяки великим вікнам у стінах і численним вікнам у куполі, всередині "цирку" вдень досить світло.
33. Так виглядає купол "цирку" ззовні. На маківці у нього видніється верхня частина витяжки, за допомогою якої колись видалялися вихлопні гази з "цирку".
34.
35. На даху частково збереглися оригінальні відкидні вікна з противагами:
36.
37. Між гаражем і адмінкорпусом навіть є підземний перехід, щоб мінімізувати кількість людей, що снують між автобусами, що маневрують парком, а заодно і уникнути прогулянок персоналу під негодою. Але діяв він недовго і перемогла ліньки: спуск у перехід забирав зайві секунди під час приймання машини та водії просто ігнорували перехід.
38. Декілька фотографій часів повноцінної роботи стоянки. З того часу багато що змінилося, парк після розвалу Союзу занепав, а унікальна будівля нині перебуває в аварійному стані і незабаром має бути зруйнована.
39.
40. З цього ракурсу дуже наочно можна оцінити розміри "цирку":
41. Ймовірно, якийсь рекламний буклет:
42.
43. Як ви вже помітили, у "цирку", незважаючи на його аварійний стан, стоять автобуси. Але жоден із уже не працює і де-факто стоянка зараз використовується як великий транспортний "морг".
44. Шанс на порятунок має тільки цей 250-й Ікарус, який гіпотетично може вирушити до музею міського транспорту. Щоправда, існуючий музей поки що викликає дуже багато нарікань.
45. Імхо, сам по собі "цирк" є чудовим місцем для такого музею. За бажання сюди можна і трамваї заштовхати - технологічно це все можна вирішити. Але на відновлення будівлі, напевно, знадобиться кругленька сума і, найголовніше, бажання цим займатися.
46. У "цирку" чекає на свою долю і деяка спецтехніка:
47. Окрім тих, хто вмирає Вольво, тут вже є і парочка МАЗів, і Богдани...
48.
49. Уздовж стіни стоять численні Ікаруси. Ще зовсім недавно їх можна було зустріти міжміськими маршрутами.
50.
51. Ось такий він – чергова пам'ятка інженерної думки та нашої безгосподарності.
PS Дякуємо адміністрації АП №7 та організаторам екскурсії за можливість відвідування парку.