Привіт всім. Я тут щось засидівся у підпіллі. Потрібно виходити. Продовжу я писати про нашу подорож на жуку вздовж Тихого океану від Мексиканського кордону до Канадського.
У цій частині я розповім про Сан-Франциско. Трохи незвичайно згадувати туристичне враження від Міста, коли вже мешкаєш у ньому майже 3 місяці. Але я спробую…
До цього відвідування я був у СФ вже 2 рази, як турист (це не рахуючи кількох заїздів "просто-так", коли ми вже жили в Долині). І щоразу нові враження. Я якось постараюсь написати окрему посаду про життя в Сан-Франциско.
На цей раз ми вирішили подивитися туристичні, але неоднозначні райони СФ. Таких тут кілька, але лідери, звичайно ж, Кастро — знаменитий район гомосексуалістів і Haight і Ashbury — місце зародження руху Хіпі.
Почну мабуть із хлопчиків :) Самий смак відбувається саме на вулиці Кастро. Буквально 1-2 квартали. Тут розташовані магазини зі спеціальним спорядженням, кафе, кінотеатри зі специфічним репертуаром.
Насправді я не розумію гоніння гомосексуалістів в інших країнах. Америка дуже здорово вміє виявити у тобі справжню сутність. Показати тобі, наскільки ти толерантний чи ні, расист ти в душі чи все ок, наскільки ти закомплексований… Навіть не вся Америка, а саме Сан-Франциско.
Не скажу про все інше, але я виявився не гомофобом. Чорт, ну це так прикольно! Дивитись, як мужики ходять за ручку. Причому є ті, у яких добре зчитується орієнтація, а є такі, за якими і не скажеш.
Є, звичайно ж, і епатажні особи. Без цього нікуди. І кумедно, коли в Старбаксі тобі бариста мило посміхається і ти розумієш, що усмішка зовсім не чергова, а дуже навіть із підтекстом :)
Коротше, для тих, хто буде в СФ і не має упереджень щодо гомосексуалізму, — дивитися обов'язково! Гарний настрій забезпечений. А перед цим дуже раджу подивитися фільм Харві Мілк.
Тут же, на площі, де дуже люблять засмагати "хлопчики" — засмагати в буквальному значенні слова і без бікіні, тобто голяка, бере початок лінія туристичного трамвая. У Місті їх дві. По одній ходить кабельний трамвай, він відоміший і є символом Сан-Франциско. Це дуже туристичний. На нього велика черга і він ходить в іншому місці.
Цей же відомий менше, але також дуже цікавий. Цією лінією ходять старі трамваї з усього світу. Можете собі це уявити? Купити трамваї з усього світу, реставрувати їх та запустити у лінію міського транспорту? Тобто цей трамвай входить до загальної системи міськтранспорту і на нього поширюється квитки та трансфер з автобусів, тролейбусів та метро.
Його маршрут пролягає головною вулицею міста Market Street. Вулиця, до речі, дуже чудова, я дуже хочу якось зробити знімок. Вона розрізає даунтаун на дві рівні половини і впирається в затоку та вежу з годинником. З Твін Пікса, де ми зараз живемо, виглядає це просто приголомшливо!
Ну що ж! Рушаємо далі до хіпі. На відміну від Кастро, цей район здався мені більш "музейним". Якщо Кастро реально живий район, то тут хіпі можна зустріти рідко. І вони вже більше як пародія на предків.
Все моє враження від району та колишньої спадщини хіпі я б висловив однією ось цією фотографією.
Більше тут можна зустріти креативних жебраків і незрозумілих людей, яких складно віднести до когось конкретно. Чи то не до кінця опустилися хіпі і автостопщики, чи то бродяги, що добре збереглися ...
Хоча для "стриту" фотографам тут роздолля. Дуже багато цікавих персонажів. Як, власне, й у всьому Місті.
А у сталевому багато сувенірних тематичних магазинів. Боб Марлі, знак пацифістів та інші атрибути є повсюдно.
Відзначившись на знаменитій вулиці Lombard і погулявши по окрузі, ми рушили у бік мосту Golden Gate.
Бо цього дня була відома подія – 75 років! Це вам не хухри-мухри!
Все святкування було виражено у повсюдних гуляннях та різних виставках. Щоправда, на більшість ми спізнилися і застали, лише шматочок виставки незвичайних автомобілів в особі одного автомобіля. І то лише тому, що він не зміг виїхати через акумулятор, що сів.
Ще раз я здивувався американцям. Напевно, бути такими розслабленими та спокійними у нас не вийде ніколи…
Ну а ввечері була основна дія – салют! Тут не треба жодних слів. Просто фотографія.
А наступного дня ми зняли машину на знаменитому для американської автомобільної реклами місці — біля мосту Golden Gate і поїхали далі на північ.