Ставангером погуляли, музей нафти відвідали, час і околиці міста оглянути. Найкраще це робити, звичайно ж, з води, тому ми вирушаємо в круїз по двох рукавах вже знайомого нам Бокнафіорду - Хегсфіорду і Люсефіорду.
02. Судно, на якому і проходитиме наша водна прогулянка.
Швидкісний пором, спущений на воду в 2012 році, порт приписки - Ставангер.
03. Нижня палуба.
04. Круїз починається.
05. Залишаємо затоку Воген.
06. До відкритого моря тут рукою подати.
07. З води добре видно, що музей нафти схожий на нафтовидобувну платформу.
08. Швидкісний пором, спущений на воду в 2009 році, порт приписки - Ставангер.
Швидкісний пором, спущений на воду в 2014 році, порт приписки - Ставангер.
09. Судно праворуч, на жаль, ідентифікувати не вдалося.
Пором, спущений на воду в 1978 році, порт приписки - Крістіансунн.
10. Яхтова стоянка.
11. Судно забезпечення, спущене на воду в 1971 році, порт приписки - Есб'єрг.
12. Судно належить російському мільярдеру Дмитру Риболовлєву.
Яхта спущена на воду в 2018 році, порт приписки - Джорджтаун.
13. Наближаємося до відкритого у 1978 році Міського мосту (Bybrua).
14. Чи хотіли б жити в одному з таких будинків?
15.
16. Ліворуч по борту знаходяться острови Грасхолмен (Grasholmen) та Селюст (Sølyst).
17. Виходимо в Хегсфіорд (Høgsfjorden)...
18. ...і опиняємось у комуні Саннес (Sandnes), чия назва з норвезької мови перекладається як "піщаний мис". На гербі комуни в зеленому полі зображено лейргеук (leirgauk) або глиняна зозуля - примітивна окарина або флейта, яку у XVIII столітті виготовляли в гончарних майстернях як рекламу своєї продукції.
19. Вдалині на березі видно селище Хоммерсок (Hommersåk).
20. Острівець Фладашерет (Fladaskjeret).
21. Сіль Вієр (Vier).
22. Рибна ферма.
23. Острів Тінгхольмен (Tingholmen).
24.
25. Довжина Хьогсфіорда становить 23 кілометри, а максимальна глибина - 170 метрів.
26.
27. Ще одна рибна ферма.
28.
29. Швидкісний пором, спущений на воду в 2007 році, порт приписки - Ставангер.
30.
31.
32.
33. Швидкісний пором, спущений на воду в 1990 році, порт приписки - Ставангер.
34. Повертаємо в Люсефіорд (Lysefjorden).
35. Тут нас зустрічає комуна Форсанн (Forsand) та її однойменний адміністративний центр. Назву комуни можна перекласти як пляж, що стирчить або випирає. На її гербі в зеленому полі зображено чапля - типовий для цих місць птах.
36.
37. Пором, спущений на воду 1999 року, порт приписки - Ставангер.
38. Довжина Люсефьорда становить 42 кілометри, а ось максимальна глибина сягає вже 422 метрів.
39. Проходимо під Люсефьордським мостом (Lysefjordbrua), відкритому 1997 року.
40.
41.
42. Огинаємо праворуч острів Бергсхолмен (Bergsholmen).
43.
44.
45. У них теж екскурсія фіордом, тільки екстремальніша.
46. Так званий велетенський котел - западина, виточена вихорами води, що рухають уламковий матеріал, зазвичай валуни.
47.
48. На невеликому шматочку землі, оточеному скелями, розташувався ресторан "Lysefjord-Helleren", потрапити в який можна лише водою.
49.
50. Печера Фантахоло (Fantahålå), назву якої можна перекласти як "бродяга". Свого часу тут любили переховуватись різного роду злочинці, а зараз це ще одна туристична пам'ятка. Під час її огляду капітан обов'язково включає композицію Едварда Гріг "У печері гірського короля".
51.
52. Водоспад, утворений річкою Ревсона (Revsåna).
53.
54. На маленький клаптик землі, куди можна потрапити тільки човном, місцеві фермери на літо привозять пастись своїх кіз. Нестачі в їжі тварини не відчувають, адже їх постійно підгодовують команди суден, що проходять повз.
55.
56. Не поділили з чайкою свій обід :)
57.
58. 604-метрова скеля Прекестулен (Preikestolen), також відома як Кафедра проповідника. Докладніше про неї я розповім у наступному пості.
59. Крайня, але не фінальна точка нашого маршруту – водоспад Хенйанефоссен (Hengjanefossen).
60. Висота водоспаду, утвореного річкою Хеняндо (Hengjandå), становить 400 метрів.
61.
62. Ну, а ми розвертаємося і повертаємося назад.
63. Пором, спущений на воду в 1978 році, порт приписки - Молей.
64. Швидкісний пором, спущений на воду в 2009 році, порт приписки - Ставангер.
65.
66.
67. Судно забезпечення, рік спуску на воду невідомий, порт приписки – Ставангер.
На берег ми сходимо в селі Оанес (Oanes), щоб після невеликого перепочинку вирушити підкорювати Кафедру проповідника. Але про це я розповім наступного разу, тож не перемикайтеся!
Якщо вам цікаві мої нотатки про Норвегію, переходьте за посиланням нижче.
Оригінал оповідання у моєму журналі
