Ранок. Прокинувшись, вийшли на пляж і побачили таку картину.
Абсолютно безлюдний пляж. Прозоре чисте море і білий пісок, що хрумтить під ногами.
Пішли дивитись, що є в нашому готелі. З'ясувалося, що в ньому є все, що завгодно, навіть прокат мотобайків, що для М'янми дуже круто. Щоправда й ціна нехила, щось на кшталт 10 доларів на годину. Невелика екскурсія Аматою. Головний вхід.
Проходимо ресепшн, бібліотеку і коридором йдемо до басейну.
Ось і басейн, а довкола нього ресторан.
Снідали. Їжа дуже гідна. Величезний вибір та смачно готують. Бачили російських туристів, я їх відразу дізнався про спортивні костюми та кам'яні обличчя. За шість днів вони ніколи не привіталися, а на привітання намагалися не звертати уваги. Іноземні туристи набагато привітніші.
Уздовж пляжу споруджено дерев'яну бруківку, крізь яку смішно ростуть пальми.
А ось і будиночки, що потопають у зелені.
Це наш будиночок.
Дві стінки повністю скляні. Усередині просто та затишно. Кондей, холодильник, тілик, щодня прибирання чиста білизна, рушники та халати. Халати особливо сподобалися шкода не поцупили.
Ванна також залікова. Все чисто акуратно та дуже умиротворено.
Сад біля будинку.
Автопарк Амати.
Після сніданку вийшли на єдину вулицю і побрели у бік рибальського села. Будиночок по сусідству.
І багато місця прямо на береговій лінії. Незабаром все це буде забудовано готелями.
Головна та єдина вулиця.
Стало жарко, і сили покинули нас. До села ми не дійшли. Завернули до моря і знову опинилися на безлюдному березі.
Відразу виявився ресторан на камінні. Пили соки. Побалакали з офіціантом. За його словами вечорами звідси відкривається чудовий краєвид на узбережжя.
Вода дуже чиста, навіть біля самого берега.
Рибальські човни.
Людина в крісному головному уборі, і не тільки вона, щодня блукала пляжем і збирала сміття каміння і черепашки, в результаті пляж ставав неприродно чистим.
Собак в очікуванні рибалки. Приходячи з моря, рибалка витрушував мережу на березі і собак моментально під'їдав дрібну рибку.
Так ми й дісталися нашого пляжу, де встановлені бамбукові душі та масажні кабінки.
Єдиним мінусом була прохолодна вода вранці, до полудня ж вона прогрівалася до комфортної температури. Решту дня провалялися на березі. Нежились на сонечки і хлюпалися в морі.
День пролетів швидко. Настав вечір. Захід сонця не гоанські, але теж нічого.
Вечеряли в кафеці проти Амати, називається два брати. Один готує, другий подає. Душевні хлопці, смачно годували нас лобстерами та всякими мешканцями морів, а ми навчили їх робити мохіто. Дуже весело посиділи. Наступного дня гуляли пляжем в інший бік, але камеру з собою не брали. Дійшли до скель на самому кінці пляжу. У тій стороні більш тусове місце більше рушії і взагалі народу більше. Якось брали човен покаталися островами, по снорклили.
Одного дня їздили в Thandwe, найближче до Нгапали велике селище. Їхали як завжди у кузові Тойоти Дюна. Зате весело і з вітерцем!
Ця маршрутка наскрізь прогнила.
Передбачалося, що Thandwe ми потрапимо на ринок, але був не той день і ринок був закритий. Ну, робити нічого походили навколо, поїли якихось консервів типу нашої кільки в томаті. Потім пішли вивчати приватний сектор, подивитись, як народ живе. Часто бачили рибу, що сушиться. На великій деко сушаться мальки, на маленькому восьминіжці. Під восьминіжками дрімає хитрий кіт.
Якось ходили до храму, розташованого на горі. Сам храм чомусь на фото не потрапив. Фото дороги до храму.
У Нгапалі, як і в багатьох провінціях основним засобом пересування є дерев'яний віз, запряжений коровами. На піску добре видно колію від воза.
Більшу частину часу ми все ж таки проводили поряд з водою. Потягували коктейлі та дивилися на море. Іноді повз нас проходили школярі, які повертаються зі школи.
На мій погляд, саме так має виглядати приємний пляжний відпочинок. Це не перевантажений туристами Тай, у М'янмі ще мало туристів і можна усамітнитися. Відпочити душею та тілом. Інших туристів ми бачили лише на сніданку, куди вони зникали вдень для мене досі залишається загадкою.
Провівши три тижні у М'янмі, ми не встигли подивитися все, що хотіли. Але нам вдалося весело провести час, познайомитись цікавими людьми та найголовніше добре відпочити. Що стосується М'янми, то це безперечно одна з тих країн, в якій обов'язково потрібно побувати і чим раніше, тим краще. Світ змінюється і місць, яких ще не сильно торкнулася глобалізація стає дедалі меншою. Тим більше, що у відвідуванні М'янми дивним чином поєднується екзотичність, безпека та відносно не висока вартість.
