Джеральд Даррелл казав, що людина в джунглях буває щаслива двічі: коли вперше потрапляє в дощовий ліс і коли вибирається з цього пекла :) Мені завжди хотілося перевірити на щирість слова старого натураліста та мандрівника. Для цього ми зі Світкою вирушили до національного парку Taman Negara - найбільшої ділянки первинних джунглів у континентальній Малайзії.
Для того, щоб дістатися туди, треба ввечері виїхати з Kuala Lumpur в маленьке провінційне містечко Jerantut, яке так і залишилося б нікому не відоме, якби не служило "воротами" в Taman Negara. У Jerantut слід переночувати і рано вранці дістатися до пристані, від якої ходять човни до Kuala Tahan - маленького села в самому серці національного парку. Там ми й збиралися дислокуватися.
Прибувши рано з ранку до причалу, ми були здивовані кольором води. У всіх численних річках, річечках і протоках національного парку вона помаранчевого кольору, тільки в зовсім дрібних потічках вода прозора і її можна пити.
Швиденько занурившись на борт, задерши ноги вище за голову (а інакше в цих чортових човнах не розміститися), вирушили в плавання :)
Мені не вдалося передати це на фотографіях, але човен реально пливе швидко, притискаючись впритул то до одного берега, то до іншого. Рульовий спритно хвилин колоди, що пливли на зустріч і стирчать з води, а на перекатах і стременах пасажирів обдає бризками.
Плисти, до речі, аж три години, так що під кінець ноги зовсім затекли і я починав підозрювати, що Даррелл мав рацію.
Сільце Kuala Tahan - це цілий світ на воді: ресторани, причали, човни, готелі на дебаркадерах. Ми швиденько вписалися в готель і вирішили першого дня погуляти лайтом - дійти до підвісних містків, які прокладені під кронами дерев.
Стежка дуже пристойна: широка, майже суха, зовсім не така стежка чекала на нас завтра при поході в глибину джунглів. Втім, Про це пізніше :)
А ось і самі підвісні містки. Вони довгі, метрів по 30-40 кожен, а між ними на деревах зроблені станції, на яких можна опустити і сфотографувати навколишні краєвиди.
До землі летіти далеко :)
Повстання пупсиків, що несподівано сталися, не дозволило нам вирушити в зворотний нехай пішки, ми спустилися до річки і стали чекати човен. Дочекалися таки, допливли до Kuala Tahan вже в сутінках.
А ввечері на нас чекала свіжовиловлена рибка, екзотично фрукти і довгий-довгий важкий вечір серед шуму джунглів і дзюрчання річки.
ps Наступного дня ми ламанулися в глиб лісу, познайомилися з милими звірятками, що там мешкають. Але ці події заслуговують на окрему посаду :)
