Завітати до столиці Канади мені довелося на вихідних у Civic Holiday 1 серпня. План був такий: приїхати до Оттави з Оквілля 30 липня до обіду, заселитися, погуляти ввечері містом, наступного дня відвідати Парламент, а 1 серпня, як і раніше, стартувати у напрямку мого нового об'єкта в поле через парк Алгонкін (Algonquin Provincial Park) ). Скажу відразу, план вдався на 100% і звіт буде у 2-х частинах: 1-й день та 2-й день. А може й у трьох: третя про унікальний парк Алгонкін.
Отже, Оттава. Місто розташоване на кордоні двох штатів – Онтаріо та Квебек. Оттава стала столицею Канадського домініону в 1855, розташовується на берегах двох великих річок - Оттава і Рідо. Саме це місто за рішенням королеви Вікторії було обрано столицею домініону, а не Торонто, не Квебек і Монреаль. Одним із аргументів на користь Оттави (тоді невеликого міста серед лісів) була достатня віддаленість від американського кордону.
Загалом історія у Канади досить цікава. Не багата на війни, але це ж на краще. Тож комусь цікаво – дуже раджу просто прочитати про те, як Канада взагалі з'явилася на карті світу. Країна порівняно з європейськими державами дуже молода, але дуже цікава.
Отже, шлях до Оттави було прокладено вже відомому мені хайвею 401 (за ним я їздила з Оквілля в Монреаль). Так, їзда хайвеєм зовсім не цікава, але дуже швидка. Мені хотілося витратити більше часу на огляд міста, тому шлях туди був обраний саме хайвей. Максимальна швидкість обмежена 100 км/год, але багато хто їде близько 110 (на 2-х смугових ділянках) і 120 (на 3-х смугових ділянках). Кажуть, за 110-120 не штрафують, але я завжди за безпеку, тож вище 100-105 не їхала.
Дороги тут чудові, я не маю претензій до літнього водіння в Канаді. Спочатку переді мною стояв вибір: брати квиток на автобус/поїзд Торонто-Оттава, або їхати авто. На авто виходило в 2 рази дешевше (тільки оплата бензину) плюс свобода переміщення, будь-який маршрут і графік, але без сну в дорозі:) Я обрала машину і не прогадала. Однозначно раджу подорожувати Канадою машиною, якщо є можливість.
Дорога до Оттави, траса 416
А ось, до речі, до речі про канадських мандрівників. Ви думаєте на фото нижче це автобус тягне поламаний позашляховик? Як би не так. По-перше, це будинок на колесах, а по-друге - він везе з собою машинку для того, щоб із табору, де вони базуватимуться можна було на цій машині їздити на недалекі відстані. Так тут дуже багато хто робить. І ще причіплюють будинки-фургони на пікапи – дуже здорово! Я собі обов'язково куплю будинок на колесах. Щоправда, Росією з нашими вантажівками, чучмек-автобусами і такими ж горе-водилами страшнувато їздити. А тут – одне задоволення!
Будинок на колесах, те, що є майже у кожного канадця, крім каное
Шлях у 480 кілометрів був пройдений приблизно за 5.5 години з 1 зупинкою на випити кави та погодувати машину. Зупинки для заправки та відпочинку тут є чудові – Service Center – місця, де на одній території є і заправка, і продуктовий магазинчик, і кафе, і туалети. Дуже все зручно і вказівники скрізь показують, коли буде наступний Service Center. Зазначу, що на трасі 416 (дільниця від з'їзду з 401 до Оттави) не жодного сервісного центру або заправки на трасі - потрібно заправлятися або заздалегідь, або з'їжджати з траси і шукати заправки в населених пунктах.
Знайти готель по кишені та до смаку в Оттаві немає проблем, але на всі довгі вихідні потрібно бронювати хоча б за півтора тижні, якщо є бажання трохи заощадити. Я, за досвідом у Монреалі (звіт буде), оселилася у гуртожитку University of Ottawa. Номери в гуртожитку надаються лише влітку під час студентських канікул із травня по серпень – програма Summer Accomodation. Бронювання здійснюється також через сайт дуже зручно. І тут, і в Монреалі в McGill Unviresity (Victoria College Residence) місць багато, є одномісні, дво- та тримісні номери. На мою думку, скрізь зручності на поверсі, але мене це не бентежило. Кондиціонерів немає, це мінус, але для переночування нормально. Вартість проживання в Оттаві була 40 дол за добу (+податки) та ще 11 дол за ніч паркування (підземний паркінг поруч із корпусом). Ну і ще додам одразу, що територія університетів (можу ручатися за Торонто, Монреаль та Оттаву) – одна з найкрасивіших територій у місті, але не сама, звичайно:) Тобто жити там приємно. І безкоштовний інтернет, але потрібний свій кабель (у Монреалі безкоштовний wifi).
Першим після прибуття до Оттави туристів з півдня зустрічає канал Рідо.
Канал Рідо з тилу. Від центру ліворуч видно готичні вежі Парламенту. Від центру правіше - вежі готелю Шато-Лор'є.
Канал Рідо - серйозна споруда, що входить до списку пам'яток ЮНЕСКО, будівництво її проходило протягом 6 років з 1826 року як відповідь на війну Великобританії та США 1812 року. Метою будівництва було спорудження судноплавного каналу в обхід St Lawrence River (тут для кращого розуміння треба дивитися на карту і бачити десь що знаходиться). Цим каналом можна пройти від Оттави і вийти в озеро Онтаріо, через Кінгстон. У будівництві брало участь близько 6 тисяч робітників, роботи вели іммігранти з Ірландії, французькі канадці та шотландці.
Нижче – кілька фотографій у момент проходження каналу катерами.
Катери проходять канал Рідо
