З подивом дізнався, що більшість з моїх читачів віддають перевагу богомерзкому Лос Анджелесу Гонконгу! Ймовірно, я невміло описую гонконгські принади, а піар-машина Голлівуду дуже гарна у своїй справі. Ну що ж, спробую вкотре.
Сьогодні я розповім як можна пересуватися Гонконгом, адже він більший і різноманітніший, ніж здається!
Гонконг багатий на громадський транспорт. Такою його кількістю важко буде похвалитися іншому місту. Але все ж таки якщо ви знаходитесь в центрі Гонконгу, то найкраще пересуватися ним пішки. У даунтауні, вздовж берега бухти Вікторії, де знаходяться всі новітні хмарочоси та бізнес-центри, пішки треба ходити на рівні другого поверху.
Весь фінансовий центр Гонконгу покриває мережу переходів та містків, що веде пішоходів над землею (і над пробками та переходами). Це такий гігантський надземний перехід, який настільки поширений, що перетворює наземний рівень на свого роду підвал!
Ця система називається Central Elevated Walkway System. Її переходи та містки з'єднують майже всі будинки даунтауна. Ось схема лише однієї її частини:
Другі поверхи будівель служать продовженням цієї мережі - тут знаходяться кафешки та бутіки, але так само відкритий вільний доступ для пішоходів, які просто йдуть наскрізь. Туристи тут навіть фотографуються на згадку!
Ці переходи – найкращий спосіб ходити по даунтауну. Наскільки я проти надземних переходів в інших місцях, масштаб цієї мережі перетворює її на новий вуличний рівень. Тут можна кілометрами ходити, не спускаючись на землю!
Переходи навіть поєднуються з ескалаторною вулицею, яка веде вгору до Мід-Левелс! Тобто можна вийти з аеро-експресу, і не спускаючись на поверхню землі піднятися півдороги до вершини Піка Вікторії!
Тож запам'ятаємо: у даунтауні ходити краще поверхом, над пробками.
* * *
Як видно на фото вище, головні учасники гонконгських пробок - червоні таксі. Яскраво-червоні таксі Гонконгу є одним з його найвідоміших символів. Це також численні учасники дорожнього руху на Центральному острові. Іноді інших машин довкола взагалі не видно.
Гонконгські таксі довезуть вас практично до будь-якої точки на території Гонконгу, навіть на деякі з інших островів. Але вони недешеві – коштують приблизно як у нас у Нью Йорку: $22HK за перші 2км (це майже $3), а ще треба доплачувати за багаж та свійських тварин! Хоча відстані на центральному часто не дуже великі, машинам доводиться багато виляти. Переважна більшість їх виробляє Тойота. Спереду та ззаду у зеленому півкрузі написано скільки пасажирів у них вміщується (переважно п'ять, але буває і чотири).
Ціни – не єдине, що гонконгські таксі мають спільного з нью-йоркськими. Так само, як їхні жовті побратими, червоні машини неймовірно фотогенічні, і фарбують будь-яку фотографію. Це просте правило для фотографа-початківця - кожен знімок стане краще, якщо додати в нього червоне гонконзьке таксі. Ось подивіться... Немає таксі:
Є таксі:
На мою тут різниця говорить сама за себе. Хто не вважає, що з таксі набагато красивіший, може перший кинути в мене камінь.
До речі, крім червоних таксі в Гонконгу є ще й зелені. Тут знову паралель з Нью Йорком - зелені таксі працюють тільки в Нових Територіях - це райони на півночі Гонконгу, що межують з материковим Китаєм, через які британці були змушені повернути територію в 1997 році.
На відміну він НЙ, гонконгські зелені таксі трохи дешевші за червоні.
Ще бувають блакитні таксі, вони ходять островом Лантау. Але зелених і блакитних меншість, десь 80% таксі червоні, і ходять в центрі.
* * *
Жителі Гонконгу не бажають користуватися таксі набувають собі приватних машин. Володіти тут машиною задоволення дороге, так що переважна більшість із них круті наворочені тачки. Який сенс купувати дешеву машину, якщо все одно доведеться по повній викладатися за дозвіл на паркування та різні внески?
Багато машин обкладаються в Гонконгу 100% податком, щоб скоротити кількість вихлопів у місті. Саме тому у Гонконгу дуже популярні Тесла, які такому податку не підлягають. Такої кількості цих електрокарів, як у Мід-Левелс, я ніде у світі більше не бачив.
Тесла вийшла на гонконгський ринок лише півтора роки тому, але він уже став для них одним із найважливіших.
* * *
А для нас, туристів, які до булочної на таксі не їздять, є громадський транспорт. Найвідоміший із них, двоповерхові трамваї - інша ікона Гонконгу. Вони ходять лише вздовж узбережжя бухти Вікторії, але однаково з'єднують у своїй кілька популярних туристичних районів. Системі трамваїв вже понад 110 років. Проїзд коштує $2.30HK (десь 30 американських центів) незалежно від дистанції - це найдешевший транспорт у всьому Гонконгу.
Трамваї повністю обклеюють рекламою, що частково дозволяє утримувати ціни на такому низькому рівні.
Нерідко можна побачити два-три трамваї поспіль, що стали впритул один до одного на світлофорі. Вони так близько купуються, що можна подумати, що це вагони одного потягу. Але подвійних складів тут немає, а потрійних і поготів.
Вхід у трамваї завжди ззаду, а вихід – завжди спереду. Найкозирніше місце звичайно на другому поверсі спереду над кондуктором.
Оплата провадиться при виході.
* * *
Окрім двоповерхових трамваїв містом так само ходять двоповерхові автобуси, але це якось менш цікаво.
Не разу не був на них.
* * *
Другий найдешевший транспорт у Гонконгу - пором Star Ferry, який возить пасажирів через бухту Вікторії, між пристанями на Центральному острові та Чимсаче у Каулуні.
Пором коштує $2.50HK, і перетинає бухту за кілька хвилин. Дорогою дуже гарний вид на обидва береги відкривається.
Пором набагато красивіший і дешевший за інший спосіб перебратися з одного берега на інший...
* * *
...метро. Метро у Гонконгу звичайне, китайське. Називається Mass Transit Railway, або MTR. На ньому можна дістатися майже будь-яку частину міста, та й на Нові Території воно ходить, майже впритул до кордону. Вартість проїзду залежить від відстані. Купувати квиток на одну подорож дуже легко - в автоматі треба просто пальцем ткнути в потрібну станцію, і він висвітить вам ціну. Постійні жителі користуються картами Octopus, це як японська SUICA.
Вагони в Гонконзькому метро світлі та просторі (але не в годину-пік). А ще вони не розділені, можна пройти по всьому складу. Люблю такі.
Як і в дубайському трамваї тут є вагони першого класу, проїзд у них дорожчий. А колись це був лише першоквітневий жарт Теми Лебедєва...
* * *
Як я вже писав, на вершину Піка Вікторії ходить унікальний трамвай-фунікулер. Це туристична розвага, тому він недешевий. А ще, у вихідні на нього не кволі черги. Якщо поїдете, то варто сісти праворуч, звідти види міста набагато кращі. Але якщо вам не хочеться чекати на трамвай, то на вершину можна і на таксі потрапити.
Наближаючись до вершини Піка, трамвай проїжджає під гарною альтанкою. Звичайно вона вона багатоярусна, в справжньому гонконгському стилі.
Навіщо взагалі на вершину забиратися? Там дуже великий парк, де можна погуляти приємно. Є стежка, що веде навколо вершини піку, з неї постійно відкриваються красиві краєвиди вниз, на різні частини міста. А ще тут стоїть туристична Пікова Вежа (Peak Tower).
Кінцева зупинка трамвая-фунікулера знаходиться в підвалі цієї вежі. А на площі перед нею стоїть кабінка старого трамвая, що ходила тут багато років тому. Це нагадало мені Шибую в Токіо, там теж старий вагон стоїть.
На вершині вежі розташований оглядовий майданчик, звідки відкривається чудовий краєвид на місто. Я би навіть сказав унікальний! У якому місті можна подивитися зверху вниз на такі високі хмарочоси?
В принципі вид можна було б побачити, не залазячи на саму вершину вежі (і не купуючи квиток.) Ось ескалатор, що веде вгору, йде біля скляної стіни, крізь яку теж все видно.
Але хитра адміністрація заклеїла шибки на майданчиках біля ескалатора матовою плівкою з оглядовою рекламою. Нічого безкоштовно витріщається! З самого ескалатора видно добре, та піди щось сфотографуй у русі. А ось між ними – вже ніфіга.
Правда, я вам відкрию секрет. Я фото вигляду зняв не з оглядової та безкоштовно. Там у вежі є Burger King, зовні його тераса. На цій терасі є тумба заввишки з людський зріст. Якщо на неї залізти, вигляд такий самий. Хоча якщо ви в Гонконгу вперше, можна і на оглядову витратитись (я ось там три рази бував, і не шкодую).
* * *
Мені написали, що я маю більше людей у своїх постах фотографувати. Працюватиму над цим. Ось вам жінка з собачкою.
Нормально?
* * *
Після цілого дня пересування Гонконгу вам може захотітися трохи відірватися. Для цього в самому центрі є спеціальний район - Lan Kwai Fong:
Тут гуляють туристи, експати та місцеві мешканці, які хочуть із ними знайомитися. (Покитайськи налаштовані жителі Гонконгу сюди не ходять.) LKF - це три-чотири квартали барів і нічних клубів. Всюди стоять зазивали, які намагаються запросити вас усередину. Вхід майже скрізь безкоштовний, каса робиться на барі. З таких місць гримить музика, і сяє світло, щоб залучити відвідувачів.
Але найцікавіша движуха якраз на вулиці. Тут можна спокійно випивати поза барами. Сусідний 7-Eleven робить непоганий бізнес продажу спиртного. Всюди ходять групи п'яних туристів (і туристок), всі веселі та охоче фотографуються.
По сусідству бізнесмени обговорюють результати робочого дня.
Після опівночі Лан Квай Фонг наповнюється битком, на вулиці тут не проштовхнутись!
З юрби масштаб тусовки оцінити важко. На щастя, це Гонконг. Завжди можна обійти навколо кварталу та подивитися на движуху зверху!
* * *
Після бурхливої ночі в Лан Квай Фонге, вранці раджу відвідати в одному з вуличних кафе на Центральному острові, і перечекати похмілля за чашкою кави мімозою та омлетиком.
Таких приємних місць у Гонконгу повно, це ще один привід його любити, якщо вам раптом мало мого головного приводу.
* * *
Ну скажіть, хіба ж це не краще за будь-якого Лос Анджелеса?!
