Це знайомство почалося насамперед із океану. Ось начебто й не скажеш, що цей океан у нас перший, адже ми вже бачили шматочок Індійського океану в Індії та на Балі, а краєчок Тихого - на східному узбережжі філіппінського острова Лусон. Але після того, як віч-на-віч зустрічаєшся з Атлантикою - всі інші тут же здаються ніби його молодшими братами.

Наш літак летів над Атлантичним океаном. Вже добігав кінця наш переліт з Старого до Нового Світу. І ось на горизонті під нами за блакитною гладдю океану з'явилася Земля! Ось він, американський континент, про який стільки часу доводилося мріяти. Ще десь годину літак летів над бразильськими полями та пустельми, після чого став знижуватися.

Ще до того, як ми дісталися водоспадів Ігуасу, хтось заїкнувся про те, що в тих місцях водяться якісь єноти, які просто проходу нікому не дають!! Після такого повідомлення всі мої думки, звісно, були лише про них! І навіть водоспади мене якось спочатку мало цікавили - дуже хотілося знайти хоч одного єнота!!