Хочу розповісти докладно про наш автомобільний маршрут Австрією в липні 2016 року, спираючись на організацію поїздки та поділитися корисними джерелами. Тематикою нашої подорожі були гори і, перш за все, ми хотіли провести якомога більше часу в них, захопивши, втім, і кілька міст.
1 Наші плани змінювалися в процесі переїздів, і деякі готелі ми бронювали на ходу. Так само хочу зауважити, що ми не були в тривалих поїздках в Європі з моменту зльоту курсу, і це дуже бентежило нас. Ціни здавались надхмарними, а задоволення за них пропонувалося скромне. Але, на мою думку, ми змогли знайти вдалий баланс між адекватними витратами і добре проведеним часом, спланувавши багато чого заздалегідь.
2 День первый. Мюнхен, немецкий город Фюссен, замок Нойшванштайн
О перелете ничего полезного рассказать не смогу, у нас не получилось на нем сэкономить, летели обычным прямым рейсом из Петербурга в Мюнхен. Знали, что в первый же день нам предстоит много проехать на машине, поэтому решили обойтись без изысков типа перелетов из Хельсинки, например. По опыту знаем, как после экономичного и неудобного перелета весь первый день путешествия выпадает из-за усталости.
Аренду автомобиля мы оплачивали заранее в компании Alamo. Раньше их услугами не пользовались, но остались довольны ценами и качеством. В аэропорту Мюнхена представитель компании отдал нам ключи от новенького Opel Corsa. Машиной лично я была очень довольна. Она оказалась фотогеничной, просторной внутри, и умела проигрывать Apple Music. Муж, однако, к концу путешествия заметил, что для поездки по горам хорошо было бы иметь машину мощнее (у этой всего 90 л.с).
3 Из Мюнхена мы направились в немецкий город Фюссен (Füssen), знаменитый тем, что неподалеку находятся замки странного баварского короля Людвига II. Сам же город оказался образцовым баварским городком с идеальными домиками, цветами на окнах и чистенькими улочками. Нас очаровала набережная, где мы присели, чтобы перекусить.
4 5 На набережній мешкають звичайні місцеві жителі. Їхні будиночки та двори чарівні.
6 7 Пройшлися так само і центральною площею та основними туристичними вуличками.
8 У парі хвилин їзди на машині знаходиться туристична Мекка: величезний паркінг, ціла вулиця ресторанів і замки Хоеншвангау і Нойшванштайн, що височіють над цим.
9 Ми багато читали про ці замки, знали, що гарні вони загалом головним чином здалеку. Тому мети потрапити на екскурсію усередину не було. До Нойшванштайну можна піднятися пішки або у візку, запряженому конячками (6 і 3 євро за підйом і спуск відповідно). Ми, звичайно, вибрали піший підйом, так веселіше та дешевше.
10 11 Всем известно, что самый лучший вид на Нойшванштайн открывается с моста Мариенбрюке. Наверно так оно и есть, не могу подтвердить, т.к. мост был закрыт во время нашего приезда. Но точно могу сказать, что ожидать чего-то невообразимого от посещения замка изнутри или от посещения площади прямо под замком не стоит.
12 Зато вид на округу нас восхитил!
13 14 Після відвідування замків ми поїхали до місця нічлігу в австрійському селі Остен (Östen).
День другий. Австрійське село Остен, Інсбрук
Прокинулися рано у досить простому та затишному гостьовому будинку Haus Gamsblick. Село Остен, що складається з трьох з половиною будинків та жодного магазину, знаходиться у мальовничій долині між двома гірськими масивами. Пізніше ми дізналися, що гори з двох боків від долини мають різну природу і відносяться до різних типів Альп.
15 Доброго раннього Тірольського ранку!
16 Після ленчу ми прогулялися водою до джерела. Джерела тут усюди. Вода та сама гірська з струмків, що біжать з вершин, утворюючи водоспади прісної води.
17 18 19 На задньому плані видно водоспад.
20 Півтори години вистачило, щоб із задоволенням обійти село і навіть дійти до сусідньої. Таким чином годин о 10 ранку ми радісно вирушили в дорогу до Інсбрука.
21 І вже до 11-ї були на місці і заселилися в "хостел" Garni-Technikerhaus. Хостелом у розумінні його складно назвати, т.к. кімната у перекладі на рублі коштувала майже 5 тисяч. Але це справді найдешевше офіційне житло в Інсбруку, що нам вдалося знайти. Квартири та коучсерфінг не дивилися. Варто також зауважити, що з нас взяли додаткові 5 євро за паркування.
22 Інсбрук — чудове і атмосферне місто прямо посеред гір.
23 Нехитрий перекус на майдані. Молоко дуже смачне та жирне – 7%.
24 25 26 27 28 Інсбрук став моїм улюбленим містом у цю подорож.
29 Третій день. Місто Штанс, трекінг, водоспади, озеро Ахензее, Зальцбург
Вранці, виїхавши з номера в Інсбруку годині о 9 ранку, ми вирушили в бік Зальцбурга. Дорогою ми заїхали до містечка Штанс, де є безліч маршрутів для трекінгу. Ми пройшлися за маршрутом середньої складності, що триває близько 7 км. По дорозі була гірська річка та водоспади.
30 31 32 33 Фінальна точка маршруту – абатство на виступі скелі.
34 Трекинговые маршруты очень советую всем, кто будет в тих краях. Несмотря на то, что это физически утомительно, зато есть возможность увидеть невиданные пейзажи и побыть ближе к природе. Кстати, я, как человек, всегда немного побаивающийся ходить по лесам из-за диких зверей, специально поинтересовалась их наличием в Тироле. Как оказалось, ни медведей, ни волков нет в этих краях с конца 19-го века. Этот факт, конечно же, считается проблемой, и им занимаются природоохранные организации, но туристу можно быть спокойным.
35 После трекинга мы поехали на озеро Ахензее. Оно считается одним из самых больших и живописных в Тироле. Побережье озера усыпано отелями и благоустроенными пляжами. Отдыхающих очень много, учитывая высокий сезон. Мы тоже искупались и остались немного разочарованы: виды открываются потрясающие, а вот само озеро мелковато и мутновато.
36 Часам в семь вечера мы добрались до места ночлега в Зальцбурге в гостевом доме Kolpinghaus Salzburg.
Зальцбург, как и Инсбрук просто поражал ценами на самое скромное жилье, и Kolpinghaus Salzburg — не исключение. Находится он почти в 30 минутах ходьбы от всех достопримечательностей, предлагает самый скромный сервис в виде работающих школьников и студентов первых курсов, однако цены его оказались так же около 5 тысяч рублей за двухместный номер. Из плюсов могу упомянуть только личный холодильник под ключ и полностью оснащенную общую кухню.
Зальцбург, конечно же, восхитителен, и мы его увидели именно так, как на фото ниже, свернув с улочек в парк возле дворца Мирабель и увидев парящий над городом замок в закатном свете. Честное слово, я вскрикнула от восторга.
37 День четвертий. Зальцбург
Ми мали цілий день у Зальцбурзі, тому ми спокійно пішли гуляти містом. У замок Хоензальцбург можна також піднятися на фунікулері або пішки. Ось тут підйом справді досить крутий і виснажливий, хоч і короткий. Ви можете піднятися пішки, а придбаними квитками в музей спуститися вниз вже на фунікулері. Це може бути цікаво, наприклад, якщо це для вас новинку або якщо ви з дітьми. Спуск триває 15 секунд
. 39 Музей у замку я не назвала б дуже цікавим. Наприклад, кімната тортурних пристроїв містить пристрої, які ніколи не використовувалися у стінах замка. Багато експозицій, на мій погляд, притягнуто за вуха і зроблено, щоб зайняти порожнє місце. Однак, це гарна можливість подивитися на місто зверху з фортечної стіни.
40 Входной билет за 9 евро включает так же аудио-гид.
41 42 43 По самому городу приятно бродить, что мы и делали весь остаток дня. У нас был очень австрийский, очень калорийный и вкусный ужин в ресторане национальной кухни Paul Stube. Заказывайте грёстль — жареный картофель с говядиной и свиной грудинкой, капустой и жаренным яйцом.
44 45 День пятый. Озеро Вольфгангзее, деревня Хальштатт, дорога в Вену
На пятый день мы выехали из Зальцбурга сразу после завтрака и отправились на еще одно альпийское озеро под названием Вольфгангзее. Это озеро оказалось одним из лучших мест для купания в моей жизни. Чистейшая прозрачная вода, приличная глубина, комфортная температура и, конечно же, незабываемый пейзаж вокруг.
46 Мне понравилось, что к озеру удобно подъехать, прямо с главной дороги Wolfgangsee strasse, свернув на примыкающую к дороге парковку недалеко от отеля Haus Seehif. На пляже на каждом метре есть скамейки и раздевалки, как раз для путешественников вроде нас, не планировавших долго загорать.
Отдых у озера занял у нас не более трех часов, но за это время мы успели основательно сгореть, опрометчиво недооценивая альпийское солнце. Ближе к обеду мы направились в знаменитую деревню Хальштатт (Hallstatt).
47 Село це переповнене туристами нарівні із замком Нойшванштайн. На її огляд у вас піде не більше години, якщо не плануєте обідати тут. Село відоме тим, що тут люди живуть уже понад сім тисяч років, займаючись видобуванням солі. Це одне із найстаріших відомих поселень у світі. Сьогодні це популярний атракціон туристів з усього світу, особливо з Китаю.
Місце насправді дуже людне в літню пору, і особисто мені за відчуттям нагадало Венецію: так само заворожливо красиво, але неможливо зосередитися і, так би мовити, зупинити мить.
48 49 Звичайно, обов'язково варто дійти до краю села, щоби побачити знаменитий пейзаж.
50 51 52 53 Около четырех часов дня мы выехали из деревни Хальштатт в Вену и к семи часам уже поселились в Park Inn. Именно этот Park Inn нам очень запомнился своими номерами на первом этаже с внутренним двориком, где мы вечером пили чай и ползали в Интернете.
54 День шестой и седьмой. Вена
Как я писала выше, этот пост я готовила больше для того, чтобы поделиться организационными моментами нашего путешествия, чем впечатлениями (о них я расскажу позже). Однако за молчание о Вене хочется отдельно извиниться. Об этом городе можно много говорить, писать и фотографировать его, но ничего этого я просто не успела сделать должным образом. У нас было всего полтора дня, и нас преследовала утомляющая жара. В Вену я твердо решила вернуться как-нибудь осенью и старательно изучить ее.
55 Она очень напомнила мне Петербург, и много раз я слышала такое же сравнение от знакомых людей.
56 Вена нарядна, светла и празднична.
57 Мы обошли пешком все самые известные места в городе в первый день. А во второй успели посетить музей Естествознания, который меня просто потряс! Там можно было ходить целый день. Если все музеи в Вене такие же интересные, то я вернусь сюда минимум на неделю.
День восьмой. Чески-Крумлов, городок Мондзее
Вечером седьмого дня мы выехали из Вены и направились в чешский город Чески-Крумлов, где и ночевали в очень милом гостевом доме Penzion Weber.
Город, который, пожалуй, совсем не вписался в нашу поездку и изначально был воспринят мною очень спорно. Недалеко от границы Чехии и Австрии этот, можно сказать, город-игрушка, город-аттракцион создан для привлечения туристов со всех ближайших стран Европейского Союза. Все в нем такое ненастоящее, туристическое и завлекающее.
58 У Чеські-Крумлов приїжджають через середньовічний замок з ровом, навколо якого побудований і "законсервований" для будь-яких змін старе місто.
59 60 Багато в чому нагадує Таллінн або Ригу тільки, я б сказала, навіть трохи менш доглянутий.
61 Нам вистачило одного вечора та часу до обіду наступного дня, щоб подивитися все, що нам здалося цікавим у чеському місті. Ще напередодні ввечері ми зрозуміли, що це місто було обрано трохи дарма, і ми захотіли повернутися назад. Спочатку ми мали план їхати в німецький Інгольштадт, але деяке розчарування в Чехії змусило нас змінити плани.
Ми вирішили побути ще день в Альпах і знову попрямували в бік Зальцбурга, по дорозі заскочивши в курортне містечко Мондзеє на березі однойменного озера.
62 63 64 Пройшлися трохи містом і пообідали біля озера. Погода була непридатна для купання.
65 66 67 Остання ніч в Альпах ми чекали в селі Верфенвенг у гостьовому будинку Wenger Alpenhof.
День дев'ятий. Село Верфенвенг, Замог Хоенверфен і шлях до Мюнхена
Верфенвенг виявився класичним гірськолижним курортом. У таких ми проводили зимові відпустки і дуже їх любимо. Влітку вони перетворюються на роздолля для альпіністів та трекерів.
68 69 Погода вранці була вогка і туманна. Але тато сказав: "Йдемо на трекінг!", отже йдемо на трекінг.
70 71 Я дуже рада, що ми провели останню ніч у горах саме у цьому селі, і що була саме така хмарна погода. Всю красу та велич гір ми побачили з нового боку.
72 73 74 75 76 До обіду, правда, знову стало дуже спекотно і сонячно, а нам настав час повертатися до Мюнхена. Дорогою ми заїхали в замок Хоенверфен. І знову, піднявшись до замку гірською стежкою, зробили висновок, що на замки краще дивитися здалеку!
77 78 79 Подводя итоги, хочу отметить, какие ошибки мы совершали. Отправляясь в такое путешествие и планируя ночевки в очень разных местах, стоит брать много одежды. У нас возникали ситуации, когда за день мы ходили по горам, ехали два часа в машине, потом ходили еще несколько часов пешком. В итоге мы даже вынуждены были покупать новую одежду, потому что стирать было негде и некогда.
Я много раз сетовала, что не взяла одноразовую посуду, ведь продукты в Австрии качественные и недорогие, а пластиковую посуду было почему-то очень сложно отыскать. На фото ниже продуктовая корзина ценой менее двадцати евро. С таким набором мы обедали на озере.
80 Звичайно ж, сам собою напрошувався висновок про те, що ми вибрали дуже багато місць для огляду. Швидше варто було б виключити з маршруту пару міст і залишити час на неспішне споглядання. Потрібно обов'язково розраховувати свої сили, щоби таки відпочити в подорожі, а не втомитися.
І фінальний висновок. Поїздка наша коштувала приблизно дві тисячі євро на двох. При цьому ми не так багато разів вечеряли в ресторанах і більшість вибраних готелів були досить скромними. Думаю, ці цифри можна вважати відправними під час планування такого маршруту.
Дякуємо тим, хто дочитав до кінця цю довгу розповідь =)