Дорогою з Почаївської Лаври ми заїхали до замку Збараж. Адже саме тут відбувалися драматичні події протистояння козацьких та польських військ, описані Генріком Сенкевичем у романі "Вогнем та мечем", що були екранізовані всесвітньо відомим режисером Єжи Гоффманом.
Будівництво замку тривало протягом 1626-1631 років. Першими власниками були брати-князі Христофор та Юрій Збаразькі. З 40-х років 17 століття Збаразькою фортецею володіла родина магнатів Вишневецьких, а в середині 18 століття він перейшов до роду Потоцьких.
1649 року фортеця опинилася в епіцентрі війни Богдана Хмельницького з поляками, замок перебував у твердій облогі козаків більше місяця, але вони так і не змогли його взяти.
Однак це їм вдалося в 1651, перед битвою під Берестечком. У 1655 і 1666 Збаразький замок без особливих успіхів штурмували татари, а в 1675 захопили турки.
У 1707 р. у замку зупинялися Іван Мазепа та Петро I, під час дипломатичної місії до короля Польщі Августа II.
1734 року гайдамаки за допомогою міщан Збаража взяли замок без бою. У 19 столітті твердиня не мала стратегічної військової функції й у 1840 року Потоцькі організували тут цукровий завод.
З часом замок зазнав руйнування, особливо під час Першої світової війни і тривалий час перебував у напівзруйнованому стані.
За останні роки, порівняно з тим, що було, можна сказати, що цей замок не відреставрували, а буквально відбудували заново.
Збаразький замок був побудований за проектом італійського архітектора Скамоцці в стилі пізнього Ренесансу і є прямокутником потужних стін з чотирма бастіонами.
Навколо замку під керівництвом Андреа дель Аква було зведено потужні укріплення - бастіонний форт та земляний рів. І на озброєнні було близько 50 гармат...
У замку був підземний хід, який з'єднував його з монастирем отців бернардинів у Збаражі.
Для потреб замку у північно-східній частині двору є криниця глибиною 70 метрів.
Нині у замку знаходиться музей. Вхід 80 грн. (3.2$) і за фотографування просять ще 100 грн. (4 $)
У головному будинку представлені предмети середньовічного побуту,
відтворено залу переговорів,
є галерея сучасного мистецтва,
живопис...
У казематах форту виставка зброї,
роботи вирізані з дерева,
макети старовинних храмів,
археологічні знахідки з регіону
і якесь сучасне мистецтво...
На подвір'ї можна навіть постріляти з луків та арбалетів. Це теоретично платне задоволення, але ми не знайшли комусь заплатити і постріляли самі :)
На другому поверсі в'їзної вежі виставка нумізматики,
а також виставлені різні види вишиванок.
До речі, я раніше ніколи не звертав уваги, що краватки теж вишивали.
тут же і колекція крашанок.
У підземеллях, як і належить: комори, в'язниця і тортури.
Якщо колись опинитеся в Тернополі, то дуже рекомендую цей замок до відвідування :)