Цього разу знову буде багато середньовіччя та фортечних стін, і знову ж таки не обійдеться без книги рекордів Гіннеса. Справа в тому, що нещодавно ми дісталися розташованого приблизно за сто кілометрів від Мюнхена баварського містечка Бургхаузен - місця, як приємного для очей, так і цікавого з історичної точки зору. Тут знаходиться фортеця з тисячолітньою історією, яка до того ж занесена до тієї самої книги рекордів як найдовша фортеця у світі.
Довжина її, згідно з офіційними даними, становить 1051 метр. Причому тут мається на увазі не довжина фортечних стін (яка в сумі набагато більша), а самого комплексу, розташованого на довгому пагорбі на висоті приблизно 60 метрів над старою історичною частиною міста.
Найстаріша письмова згадка про фортецю Бургхаузен датується аж 1025 роком. Але й до її побудови тут жили люди. Археологічні розкопки біля показали, що поселення тут існували ще з 16 століття до нашої ери. Прожити тут встигли і кельти, і римляни. Вважається, що ця територія була заселена майже безперервно з бронзового століття до теперішнього часу. Ось таке популярне місце.
Останню тисячу років (з першої згадки про фортецю) важко назвати нудним часом у Європі. Переділи території, війни за всілякі спадщини, розбирання між феодалами різного рівня, нашестя гостей з Азії - все це призводило до підвищення значущості Бургхаузена як військового об'єкта, постійної його добудови, розширення і зміцнення.
Спочатку господарем фортеці був графський рід Бургхаузенів, а в другій половині 12 століття, після смерті останнього графа, вона перейшла у власність Віттельсбахів. У Баварії взагалі складно знайти якусь історичну споруду, яка не належала б колись Віттельсбахам.
Вважається, що образ, близький до сучасного, фортеця набула на стику 15-го та 16-го століть, коли вона активно розширювалася і відбудовувалася не лише як військовий об'єкт, а й як герцогська резиденція.
Більшість споруд побудована з каменю з гарною назвою травертин, який надає їм характерного жовтуватого кольору. Такий же камінь використовувався для будівництва, наприклад, римського Колізею.
З туристичної точки зору фортеця Бургхаузен – відмінне місце для відвідування. Вхід на територію безкоштовний. Шість великих внутрішніх дворів, збудованих у кілометровий ланцюжок, схильні до неспішної прогулянки з дуже мальовничими краєвидами.
Ми в Бургхаузені не вперше, але раніше доводилося бувати тільки взимку. І хоча взимку тут теж дуже симпатично, але літнє середньовіччя справляє все-таки сильніше враження.
Територія фортеці заселена. У тому сенсі що тут, серед багатовікових стін є цілком собі житлові квартири, і в них живуть люди, а дорогами іноді навіть їздять машини, що трохи псує середньовічний антураж.
Донедавна прямо тут, у фортеці, розташовувалася академія з підготовки акторів та режисерів театру та кіно. Ну а що, досить надихаюче місце.
Історично фортеця розширювалася, поступово добудовуючись, від першого двору до шостого. Головний вхід на територію знаходиться зараз у наймолодшій частині, і рухаючись від шостого двору до першого, все більше поринаєш углиб історії.
Спочатку все виглядає якось мирно, трохи пасторально та декоративно.
Годинникова вежа 16 століття в шостому дворі.
Але далі навколишнє оточення стає дедалі брутальнішим і суворішим.
Для того, щоб потрапити в південну, найстарішу частину фортеці - Hauptburg (головну фортецю), - потрібно пройти мостом через рів...
... і ви потрапляєте в кам'яний мішок, у концентроване середньовіччя. (Ну, якщо не зважати на туристів).
Охочі ознайомитися з феодальним побутом можуть тут відвідати і внутрішню частину фортеці. Втім, така екскурсія вже коштує грошей. Бонусом до неї додається підйом на вежу та можливість подивитися на фортецю та місто з найвищої точки. Ми вже бували там кілька років тому, тому цього разу не пішли.
Але й без відвідування вежі з фортеці відкривається чудовий краєвид на стару частину міста. Бургхаузен розташовується на річці Зальцях, яка тут служить також і кордоном між Німеччиною і Австрією. Тож збігати тут до сусідньої країни – справа п'яти хвилин.
Як видно з попередньої фотографії, стара частина Бургхаузена дуже симпатична сама по собі і гідна відвідування. Спуститися в неї з фортеці можна пішохідним шляхом.
Ну а наш пост уже й так перевантажений фотографіями, тож закруглюватимемося.
