Ех, щось я давно про Монголію не писав. А поки що тільки розповів про 5 днів шляху з 10.
Переночувавши в убогому поштовому готелі селища Баяндалай, ми поїхали у бік Йолин-Ам. Готель був дуже бідний - старі залізні ліжка, покриті помітним шаром пилу, якісь недоїдки, що валялися на меблів, холод. Спали у спальниках, не роздягаючись.
Саме селище було теж досить сумно. Ну не порівняти його з гобійськими проторами.
Отже, ми їдемо до Йолина-Аму.
Ось короткий опис цього місця (не мій!):
У 1965 р. падь Йолим-Ам була оголошена заповідником. Падь є величезну ущелину з прямовисними скелями, що піднімають на висоту 2815 м над рівнем моря. Ущелина, яку можна перегородити у найвужчому місці втрьох, взявшись за руки, утворилася внаслідок сильного землетрусу, що розколов гору на дві частини. Дном її мчить шумний гірський потік, який, скидаючись зі скелі, утворює мальовничий водоспад. У серединній частині ущелини Елинам височіє двохсотметрова вершина, з якої дощова вода падає чотирма ефектними водоспадами після дощів. У сухий час водоспадів немає. На скелях ущелини протягом багатьох років гніздилися ягнятники, звідси назва - падь ягнятника.
Я впевнений, що влітку тут є туристи і персонал. Але цього дня ми не зустріли нікого.
На початку шляху росте багато ялівцю. Як нам розповів гід, з його коріння роблять різні вироби і продають одразу. Але це все влітку, а не у травні.
Натомість у травні ми побачили цвітіння місцевої медуниці. Дуже красива квітка.
Йолин-Ам славиться великою кількістю диких тварин, але ми не встряли майже нікого! Хоч пищухи трохи порадували.
Взагалі там дуже красиво.
Далі в ущелини зустрічається струмок.
Скелі вкриті лишайниками.
Ну, без ово і тут не можна обійтися.
А ось і знаменитий лід, що майже ніколи не тане, в кінці ущелини.
З Йолин-Ама ми вирушили на ночівлю до Даланзагдада. Великий німковий центр.
Як і в інших Монгольських містах і селищах, мені там не дуже сподобалося. Крім того, ми там були в середу. А в середу у нашому готелі пиво не продають. Зате вечорами влаштовують дискотеку у стилі "кому за 30" та з гучною музикою! Увечері ми довго не могли заснути. Влаштували сканда і нас поселили трохи вище. Диско була на першому поверсі.
У цьому музеї ми не побували. Він уже був закритий.
До театру теж вирішили не заходити.
А ось ліхтарі у місті нещодавно оновили.
Що це таке я не можу точно сказати, швидше за все, колишня дитяча скульптура котика або зайчика. Може бути неофіційним символом міста)))
А ще у місті була запорошена буря. Я потім дого виколупував піщинки з очей.
