На що за пару століть може перетворитися місце, яке називалося колись Річкою Жовтого бруду (Вон Най Чхун)? У гонконгському районі Causeway Bay. Є пропозиція змінити готельні тапки на кросівки та вирушити на прогулянку цим краєм, розташованим на одній з історичних осей мегаполісу.
Раз наша прогулянка піша, а живемо ми якраз у Causeway Bay, чому б не почати її з того, що найближче, поступово заглиблюючись у провулки та розкручуючи спіраль переміщень? Так і робимо. І перша пам'ятка - церква, яка виглядає як щось китайське, але при цьому є англіканською, каплиця її стоїть на цьому місці (2A Tai Hang Road) вже ціле століття, а до середини ХХ століття храм все ще розплачувався за позикою на будівництво основної його частини : Церква Святої Марії.
15-хвилинна прогулянка і нам зустрічається ще одне нагадування про європейське місіонерство: лютеранська Китайська Рейнська Церква, яка вже має відношення до вихідців з Німеччини. Церква стоїть серед цілком звичайних будинків, навпаки звичайне паркування, парочка сміттєвих контейнерів - так проскочиш повз десяток метрів і не помітиш зовсім будівлі з незвичайною архітектурою.
Крокуємо у бік Парку Вікторії, навпроти якого бачимо будівлю Гонконгської Центральної Бібліотеки та заходимо всередину. Обов'язково це робимо. Усередині бачимо цікаві архітектурні рішення для поверхових ярусів бібліотеки. Бачимо охоронців, які швидко підбігають і просять не знімати нічого на камеру, але дозволяють бути присутніми усередині. Будемо тут далі і довше, помічаючи сувенірний магазин на першому ж поверсі. Заради нього варто залишитися, т.к. Тут і ціни прийнятні, і серед товарів на полицях зустрічаються цікаві та нетипові сувенірні рішення. Почасти deja vu з Лондоном та Британською бібліотекою, де ми знайшли також чимало нестандартних та цікавих речей, які можна прихопити на згадку, не копіюючи однотипних китайських варіацій магнітиків, що клонуються на дві сотні країн світу.
Ну а після – у Парк Вікторії.
Парк названий ім'ям королеви Вікторії, парк великий: і для прогулянок є місце, і для спорту. Рухаємо доріжка за доріжкою у бік води і бухти Вікторії (знов переможна назва), на протилежному березі якої знаходиться район Коулун.
Раз вже доля пішоходів у Гонконгу - постійні переходи над і під землею, багатосмугову трасу, що зустрічається нам, перетинаємо на деякій висоті над оною. Висота ж у нас, як водиться, одна особа різного віку і всіх моделей фотокамер. Зображуємо види.
Увага, перед нами перше у Гонконгу укриття від тайфунів! Так, тут бувають тайфуни та ще які! Так що, дорогі гості Гонконгу, завжди уважно вивчайте місцеві прогнози погоди і біжіть із парасольками туди ж, куди біжать гонконгці побачивши підозрілих хмаринок.
Повіяв вітерець, ніби вказуючи погляду напрямок. Прямуємо за цим: десь у цих будинках - наше житло на незабутні 7 днів. Наш кондиціонер, який не вміє працювати тихо та на обігрів. Наше вікно з видом на сотні таких вікон навпроти. Наші карти та путівники, під якими повністю зникало велике ліжко щовечора, щоб ранок наступного дня осяяв променями нових походів.
Ідучи вздовж берегової лінії забороняється промахнутися повз Полуденну Гармату, яка палить рівно о дванадцятій годині на щоденній основі. Перед пострілом нечисленні тут туристи побачать маленьку церемонію виходу та приготування людини у формі, а після пострілу матимуть можливість безкоштовно сфотографуватися тут. Іншого часу це неможливо, бо доступ до гармати закритий на замок.
Раз уже годину пробив, а гармата шарахнула, чи не час перекусити? Вуличні варіанти на поїсти є. Таке харчування дуже просте, недороге за місцевими мірками, пропонує і гаряче, і холодне, і солодощі, інші радощі. Пірнайте в гущавину будинків і знайдете.
Про гущу будинків. Адже тут є Times Square! Торговий центр із такою назвою. Можете витратити час і гроші, а можете спокійно відвідати великі туалетні кімнати на другому поверсі, піднявшись ескалатором. Ціна питання нульова, а зручність не по-гонконгськи велика. Коли будете тут мити руки біля раковини, скажіть за це мовчазне спасибі тієї ж компанії, що володіє знаменитою гонконзькою поромом Star Ferry, яка випробуває кожен турист, який виявляється в Гонконгу хоча б на кілька днів, бо це дуже симпатичний транспорт.
За адресою 101 Leighton Road варто подивитися вище. Що це за крилатий символ на будівлі у чорному мармурі? Незвичайне місце під назвою Zoroastrian Building (Зороастрійська Будівля), на верхніх поверхах якого храм парсів, що бігли колись хитромудрими азіатськими дорогами з Ірану і врешті-решт зупинилися навіть тут, у великому місті з англійською і китайською біограф.
Давним-давно у Гонконгу була поширена проблема викрадення людей, зокрема дітей. І більше століття тому як відповідь на це з'явилася громадська організація, яка вела їх розшук, допомагала тим, хто опинився без даху над головою, а нині говорить про себе будівлею Po Leung Kuk.
Будівля ця стоїть практично навпроти Зороастрійського, хоча адреса начебто віддалена: 66 Leighton Road.
Не утримуємося від того, щоб не подивитись у небо над Po Leung Kuk. Небо забудовується спальними "палацами".
До речі тут є Щаслива Долина. Або по-місцевому Happy Valley.
На одній із тутешніх вулиць зведено перший у Гонконгу храм, покровителем якого стала жінка (Св. Маргарита).
Спускаємося вниз вулицею, йдемо, йдемо...
І опиняємось біля витоків! Пам'ятний стовп (він маленький, нижчий за людський зріст, так що не промахніться), що говорить нам про місце якогось кордону міста. Під цим кордоном мається на увазі кордон старого міста Вікторія. Тут у XIX столітті було багато боліт, від заражень вмирало безліч поселенців і мандрівників, куточок цей став величезним цвинтарем - і його назвали Щасливою Долиною (Happy Valley) як свого роду алегоричне місце, де знаходили вічний спокій люди, що страждали.
Настав час вирушати далі, в інші райони та іншими вулицями? Прийнято. Ось зберемося і в новий шлях!
