Шлях Світлого Ангела, Сполучені Штати

Сполучені Штати

Усі країни ⁽²⁹⁹⁾ Є Єгипет ⁽¹⁾ І Індонезія ⁽⁸⁾ Індія ⁽⁵⁾ Іран ⁽¹⁾ Ісландія ⁽²⁾ Іспанія ⁽⁹⁾ Італія ⁽¹⁷⁾ А Абхазія ⁽²⁾ Австралія ⁽⁵⁾ Австрія ⁽⁴⁾ Азербайджан ⁽¹⁾ Албанія ⁽³⁾ Алжир ⁽¹⁾ Аргентина ⁽²⁾ Б Бангладеш ⁽¹⁾ Болгарія ⁽¹⁾ Болівія ⁽¹⁾ Бразилія ⁽³⁾ В В'єтнам ⁽²⁾ Вануату ⁽¹⁾ Вірменія ⁽¹⁾ Г Гонконг ⁽¹²⁾ Греція ⁽³⁾ Грузія ⁽¹⁾ Д Данія ⁽¹⁾ Домініканська республіка ⁽¹⁾ Е Естонія ⁽⁴⁾ З Західна Сахара ⁽¹⁾ Й Йорданія ⁽¹⁾ К Казахстан ⁽¹⁾ Камбоджа ⁽¹⁾ Канада ⁽¹⁶⁾ Китай ⁽²⁾ Куба ⁽²⁾ Л Лаос ⁽³⁾ М М'янма ⁽¹⁾ Мадейра ⁽¹⁾ Макао ⁽¹⁾ Малайзія ⁽²⁾ Мальдіви ⁽¹⁾ Мексика ⁽³⁾ Монако ⁽¹⁾ Монголія ⁽¹⁾ Н Норвегія ⁽¹²⁾ Нідерланди ⁽⁴⁾ Німеччина ⁽¹⁵⁾ О Об'єднане Королівство ⁽¹⁰⁾ Об'єднані Арабські Емірати ⁽²⁾ Острів Херд і Макдональд ⁽¹⁾ П Панама ⁽¹⁾ Польща ⁽⁶⁾ Португалія ⁽⁶⁾ Піткерн ⁽⁶⁾ С Самоа ⁽²⁾ Сан-Томе і Принсіпі ⁽¹⁾ Сейшельські острови ⁽¹⁾ Словенія ⁽¹⁾ Сполучені Штати ⁽⁵⁵⁾ Сінгапур ⁽³⁾ Т Таїланд ⁽³⁾ Туреччина ⁽²⁾ У Угорщина ⁽⁴⁾ Україна ⁽⁸⁾ Ф Фолклендські острови ⁽¹⁾ Франція ⁽⁹⁾ Філіппіни ⁽²⁾ Фінляндія ⁽²⁾ Ч Чехія ⁽³⁾ Чорногорія ⁽¹⁾ Ш Швейцарія ⁽³⁾ Швеція ⁽⁴⁾

Шлях Світлого Ангела

Пройдемося відомою стежкою Гранд-Каньйону "Bright Angel Trail". Мета походу – оглядовий майданчик "Plateau Point", до якого приблизно 11 км і якщо спускатися більш-менш просто, то підйом, це справжнє випробування. Особливо якщо проходити цю дистанцію влітку у 40-градусну спеку.
Зверху відкривається такий вигляд, зверніть увагу, Plateau Point знаходиться в центрі фотографії, це той виступ, куди веде довга стежка (тоненька світла лінія на зеленому тлі)

2 квітня, 9 ранку. Починаємо спуск. Підбадьорливі +2, пронизливий вітер і легка зледенілість.

Вже від початку починають лякати: "Вниз спускатися за бажанням, нагору обов'язково... більше 350 постраждалих за рік..."

"Студентка, спортсменка та просто красуня пробігла бостонський марафон за 3 години, але померла тут від зневоднення"

"Не намагайтеся за день дістатися до річки і назад, інакше виглядатимете як хлопець на картинці". До речі, у мене на роботі є колега, який спокійно дійшов цієї річки і повернувся живим і колегі вже під 60 років! Тож лякають даремно.

Так наполегливо лякали, що я вже почав сумніватися у своїх силах. Півгодини минуло, а мета все також далека.

Тунелі, моя слабкість, не можу пройти повз і не сфотографувати.

Вигляд на стежку з якимось черговим попереджувальним знаком.

Цивілізований підхід, на 11 км зробили 3 пункти відпочинку з місцями для пиття, туалетами та аварійним зв'язком. Щоправда, на 2-х верхніх пунктах вода замерзла і я помітив це тільки тоді, коли вода у мене закінчилася.

Існують і верхові екскурсії з ночівлею на ранчо біля річки, бронювати їх треба заздалегідь, т.к. незважаючи на досить солідну ціну (500 $) йдуть вони нарозхват. Золоте правило, побачив колону мулів - поступися дорогою.

Без будь-яких ускладнень пройшовши 1,5-мильну та 3-мильну базу, досяг останньої проміжної бази, невеликої квітучої оази: "Індейський сад". Тут треба робити вибір, або йти до річки, або оглядового майданчика. Я йду до майданчика. Тим часом знову намагаються палякати, цього разу показуючи температуру всередині голови. Справді, відчутно стало тепліше, в голові приємні 24 градуси.

Ще 1.5 милі, для різноманітності абсолютно рівнинні і він Plateau Point. Не так і багато туристів до нього дійшли!

Видерся на цей 5-метровий камінчик. Нагору заліз легко, а ось спускалося якось тяжко. Альпініст з мене явно не вийшов.

Види з майданчика. Відчуття дещо відрізняються від схожих видів із краю каньйону. Добре видно річку, але головне не в цьому. Одна думка, що заради цього виду ти проходив весь день, змушує спробувати отримати задоволення від моменту. Хоча можливо в даному випадку шлях важливіший за мету.

Але час і назад. Добре видно індіанський сад (зелена пляма в центрі) Усього ж похід зайняв близько 9 годин і пройшов напрочуд легко.

Німеччина