Дубай це місто моєї мрії, в яке хочеться повернутися знову і знову. Одного разу мені довелося політати на гелікоптері над Дубаєм і, так би мовити, оцінити масштаби забудови цього чудового і розкішного емірату.
Приїхавши на територію аероклубу, нас зустріло його керівництво, дало нам підписати папірці про те, що ми приймаємо умови аероклубу, і провели короткий інструктаж. Все як завжди: не проси пілота дати тобі покерувати вертушкою, не сідай у вертоліт у нетверезому вигляді, руки під гвинт не суй, не пропонуй пілоту випити і т.д.
Варто зауважити, що в аероклубі працював російський персонал - майже всі робітники-це вихідці з Росії, України та країн Закавказзя.
Після інструктажу дівчина на ім'я Ануш провела нас до вертольота, де на нас чекав пілот Ендрю Мастерсон
Коротко розповім про екіпаж: крім мене і пілота в салон сіли шейх з однією з його дружин і закохана парочка (забігаючи вперед, скажу, що під час польоту хлопець зробив дівчині пропозицію, зворушливе видовище)
Ми стартували з майданчика біля готелю "Атлантіс"-другого за крутістю дубайського готелю.
Через хвилину ми вже пролітали найвищий і найрозкішніший готель у світі – Burj al Arab. Всі чули про дорожнечу та рівень сервісу цього готелю, колись там відпочивав сам Сергій Доля.. Інтер'єри цього готелю просто космічні!
Взагалі, мені дуже пощастило, що я зайняв переднє місце поряд з пілотом, бо за мною людям було незручно, та й не було такого кута огляду, який був у мене. Все дуже просто: на переднє місце садять тих, хто важить найменше всіх учасників. Так що менше їжте, багато бігайте і багато гуляйте на свіжому повітрі.
А це-пальмовий острів-штучно зведений під приватні потреби. На кожній "гілці" вже стоять таунхауси, їхню вартість я навіть дізнаюся боюся. Верхівку пальмового острова вінчає горезвісний готель "Атлантіс": я злетів у повітря неподалік нього
У цей момент хлопець ззаду робить своїй дівчині пропозицію, і я був би радий сфотографувати цей момент, якби не суворі еміратські закони: фотографії, зроблені туристами за їхніми звичаями, витягують душу з місцевих жителів, і якби я сфоткав дружину шейха, то величезної зброї я б їй не завдав.. Я трохи прогавив момент, коли ми стали підлітати до ще одного штучного острівного архіпелагу "Світ". Власне, з назви зрозуміло: ці штучні острови повторювали карту світу. Але на той момент лише кілька островів були забудовані, якісь острови були ще незайманими. До речі, якщо брати материк Євразію, там є такі острови, як "Оренбург", "Санкт-Петербург", "Москва". Михайло Прохоров, за чутками, захотів придбати собі острів "Москва"
Єдиний забудований острів, що розташувався на одному зі штатів США. Як я з'ясував пізніше, цей острів належить самому Міхаелю Шумахеру, який отримав острів у подарунок від шейха, який зараз керує еміратом Дубай. Коли я дізнався всю підоплёку цієї події, то мало не помер. Виявляється, коли Міхаель Шумахер офіційно заявив, що залишає Формулу-1, шейх (його фанат) на подяку подарував йому цей острів, за заслуги, так би мовити. Але через 2 роки Міхаель заявив, що повертається у формулу-1, але острів він таки нікому не продасть і буде там іноді жити :-) Ось прохвіст!
До речі, бачите на цій фотографії людину? Хто знає, може це є Міхаель?
Пілот заборонив знімати крупним планом віллу Шумахера, але він, мабуть, не зрозумів, що в моїх руках був телевізор, а не ширик, і нічого мені не сказав.
На сьом ми залишаємо острівний архіпелаг "Мир" і летимо прямо в серце ділового центру
Але перед цим знімемо ще один острів! Тут, за чутками, житиме Памела Андерсон. Мені б таких сусідів! Якщо Міхаель і Памела потоваришують, то можуть допливати один до одного. Ось вона, довше віта. До речі, звідси видно, що Памела розпорядилося встановити фонтан.
А це-дубайський Манхеттен, вулиця висоток, домінантний епіцентр Дубая.. так називайте, як хочете :-) Важливо одне: на цій вулиці розташовуються майже всі дубайські хмарочоси. Більшість будівель перебувають у стадії будівництва. Ось де справжній рай для руфера! Охорони як такої немає, огорож немає, всім на все пофіг, але не можна забувати про суворість законів.
Яхти в бухті належать шейхам, будиночки яких знаходяться у правій частині кадру. Всі будинки однакові, щоб зберегти конфіденційність: еміратський народ з повагою ставиться до своїх шейхів, і їм зовсім необов'язково знати, який будинок якому шейху належить
Будівлі втілюють у собі сміливі фантазії та задуми архітекторів: мені сподобалися багато з цих висоток.
Найкраща ліворуч висотка-перший хмарочос, зведений у Дубаї-центр міжнародної торгівлі. Так само ви легко знайдете на цьому знімку "дім-бетмен", "біг бен" і подобу московської вежі "Москва"
Порт Рашид
Наближаємося до бухти Крик, яка ділить дубай на 2 частини: на райони Дейра та Бар Дубай
На мить я відчув себе у Венеції. У Дубаї дуже добре розвинене морське та річкове сполучення
Вдалині видніється міжнародний дубайський аеропорт. До речі, скільки мечетей нарахуєте на цій фотографії?
У бухті також є пробки :-) Праворуч розташувалися Rolex Towers
Вся зелень у Дубаї-штучна: рослинам дуже складно рости в пустелі за середньої температури 40 градусів
Іноді скло сильно відблискувало :-( На фото: національний дубайський парк, частина території якого відводиться під гольф-клуби. Фактично, це той самий гол-клуб на Мосфільмівській вулиці, тільки більший і красивіший раз так у 5
Цей звіт не був би звітом, якби я не зняв найвищу будівлю у світі - Burj Dubai заввишки 818 метрів!! На стадії будівництва зовсім небагато сторонніх людей побували на самій верхівці, а на самому шпилі був сам Том Круз! Він, до речі, хоче придбати апартаменти на 145 поверсі.
З цього ракурсу видно, як ще не освоєно Дубай: багато пусток, відведених для доріг та будівель. Найцікавіші проекти будуть попереду!
Трикутна будівля посередині- штаб квартира мобільного оператора стільникового зв'язку "du"
Близько 70% хмарочосів ще будуються
Після цієї фотографії я дозволив собі хвилинну перерву: від захоплення захоплювало дух, та й камера трохи підгальмовувала
З погодними умовами мені не дуже пощастило: була піщана буря, та й виліт був о 12 годині дня - саме тоді, коли сонце було в зеніті. Але на відчуттях це ніяк не відбилося :-) Ось і прийшла черга повертатися на базу.
Цей кадр оцінять фанати комп'ютерної гри "Prince of Persia" - стилізований під старовину арабський райончик, який називається "Старим містом". Він знаходиться поряд з "Вітрилом", і я блукав там у пошуках сувенірчиків для моїх друзів і не дуже друзів
Я наближався до пальмового острова та готелю "Атлантіс". Цікаво, яке живеться людям на пальмових гілках? Особливо мене цікавить той факт, чи не застоюється вода між гілками?
На фішайчик ще знімав пару кадрів
Дах Атлантиса (до речі назвали цей готель так, тому що він нагадує браму затонулого міста-Атлантиди... символіка?) вінчають фігури різних молюсків та рибок, а центральний номер (президент люкс) коштує 2500 доларів на добу.
Після прильоту нас зустріли співробітники аероклубу. Я попрощався з пілотом, повернув рятувальний жилет, забрав свої речі
Дякую за увагу!
