Тижневий відпочинок на Лангкаві стався у готелі Танджунг Ру. Ми зовсім випадково, але дуже вдало вгадали з готелем, тому сімейний відпочинок не був нічим затьмарений.
Покоївка тут традиційно намагалася "здивувати".
У готельному ставку хлюпалися рибки, яких ми годували хлібом, що ніс зі шведського столу.
Наш головний турист! Все було заради нього.
Басейн та бар для дорослих.
Спільний ресторан. Сніданок – шведський стіл, обіди, вечері.
Італійський ресторан під назвою "Шафран". Обіди та вечері.
Ресторан високої кухні "Ру". Вечеря.
Знаменитий пляж. Величезний. Малолюдний. Чистий пісок. Якісь невідомі рейтинги говорять про його друге чи третє місце у світі. Ну, принаймні, на шматочок збоку вдень привозили туристів з інших готелів.
Вперше бачу пляжні рушники у вільному доступі, без обміну на будь-які карти, застави тощо.
У готелю два недоліки: віддаленість від курортного життя, що з іншого боку жирний плюс і, що з першого недолік, це ціни на харчування. Без конкуренції, як ви самі розумієте, знімають пінки. Наприкінці відпочинку, щоправда, ми пристосувалися вечеряти поза готелю. і вечеря себе виправдовував, незважаючи на витрати на таксі.
Внутрішнє подвір'я готелю.
Тут же дитячий басейн, прихований від променів сонця.
Готельний корпус.
В усіх басейнах морська вода.
Нескінченний пляж зі слідами від трактора.
Якщо не збрехали, то саме тут хлюпала королева Єлизавета II.
Не дивно, що курорт відкрив сам...
